Breadcrumbs

Ви тут: HomeСвітова література Олександр Сергійович Пушкін «Руслан і Людмила».

Олександр Сергійович Пушкін «Руслан і Людмила».

Вступ до поеми «Руслан і Людмила»

Для вас, очей моїх цариці,
Красуні, я лише для вас
Подій минулих небилиці
У золотий дозвільний час,
Під шепіт давнини пестливий,
Рукою вірною списав;
Прийміть же твір мій жартівливий!
Хвали собі я не шукав,
Та мрія у душі не тане,
Що, може, діва крадькома
На грішні ці пісні погляне,
Любові сповнена сама.


Край лукомор'я дуб зелений,
І золотий ланцюг на нім:
Щодня, щоночі кіт учений
На ланцюгу кружляє тім;
Іде праворуч — спів заводить,
Ліворуч — казку повіда.


Дива там: лісовик там бродить,
В гіллі русалка спить бліда;
На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть;
В примарах там ліси й долини;
Там на світанні хвиля лине
На берег дикий пісковий,
І тридцять витязів чудових
Із хвиль виходять смарагдових,
Та ще й дозорець їх морський;
Там королевич мимоходом
Полонить грізного царя;
Там серед хмар перед народом
Через ліси, через моря
Чаклун несе богатиря;
В темниці там царівна тужить,
А бурий вовк їй вірно служить;
З Ягою ступа там бреде,
Вперед сама собою йде;
Там цар Кащей над злотом чахне;
Там руський дух... Там Руссю пахне!
І я там був, і мед я пив;
Край моря бачив дуб зелений;
Під ним сидів, і кіт учений
Своїх казок мене учив.
Одну згадав я: добрі люди,
Нехай для вас ця казка буде. 


Міркуємо про прочитане

1. Про які чудеса, незвичайних героїв знаєте ви з народних казок? Наведіть приклад чудесних перетворень героїв.

У народних казках відбуваються самі різні чудеса. Жаба може перетворюватися в Василину Премудру, вовк - в золотогривого коня і в царівну, стрічка - в річку, гребінь - в густий ліс. Хлопчик Іванушка перетворюється на козеня. З'являється персонаж, якого немає: Сват Наум, або руки, які виконують потрібні роботи. Баба-яга зі своєю хатинкою і літаючої ступою - це одне з найдивовижніших чудес. Тварини в казках вміють розмовляти, допомагати людям у потрібний момент, як ведмідь, заєць і качка, яких пощадив Іван-царевич.
Чарівні предмети допомагають людям або нечистій силі, наприклад чарівний клубочок вказує героям шлях, золоте блюдечко з золотим яблучком дозволяє побачити, що відбувається з героями, які знаходяться далеко.

2. Який загальне настрій цього уривка?

Загальний настрій цього уривка таємничий, загадковий, настрій очікування чудес.

3. Які картини виникають у вашій уяві, коли ви читаєте: там лісовик бродить, сліди небачених звірів, ліс й долини, і тридцять витязів чудових із хвиль виходять смарагдових, Та ще й дозорець їх морський; Там королевич мимоходом Полонить грізного царя; Там цар Кащей над злотом чахне? Розкажіть про це.

Коли ми читаємо: «там лісовик бродить», то уявляємо кошлатого згорбленого старого, вкритого корою, з палаючими очима, з костуром. Він блукає по лісу без доріг. «Сліди небачених звірів» величезні, чітко видрукувані в землі, схожі на копита і пташині сліди одночасно. У вечірніх сутінках по долині і по лісовій гущавині ковзають світяться тіні, як привиди, схожі на людей і на тварин. Через ліс тече ріка, вона впадає в море. У морі прозора вода. Іноді вона вирує, і з неї виходить загін витязів в кольчугах і шоломах. Вони охороняють берег від водяних чудовиськ. Королевич такий сильний, що він може мимохідь, тобто легко, без напруги, взяти в полон грізного царя. Цар Кащей худий, ніс у нього гачком, він сидить на колінах над скринею з золотими монетами в темному підземеллі. Горить свічка, і він вважає монети, а руки в нього трусяться від жадібності.

4. Які народні і літературні казки згадуєте ви, коли читаєте пролог до «Руслану і Людмилі» - «Край лукомор'я дуб зелений ...»? У яких рядках поєднуються гумор і фантастика?

Коли ми читаємо пролог до поеми «Руслан і Людмила», ми згадуємо народні казки, в яких герої зустрічають Бабу-ягу в хатинці без вікон, без дверей, або її родича Кащея Безсмертного; казку про Івана-царевича та сірого вовка. У пролозі Пушкін вводить персонажів з власних літературних творів: «Казки про царя Салтана» та поеми «Руслан і Людмила».