Усна народна творчість
- Деталі
- Категорія: Статті з історії української літератури
- Останнє оновлення: 21 січня 2013
- Автор: Super User
В Україні перед уведенням християнства не було письменної літератури, письменства. Були тільки твори усної народної творчості, фольклору. Ця усна народна творчість була багата й різнорідна.
Види усної народної творчості: пісні, казки, перекази, прислів’я, приповідки, загадки й замовлювання.
Багата була скарбниця народних пісень, з яких велика частина пов’язана була з давнім культом сил природи.
Із святом у честь сонця пов’язані були колядки, щедрівки й купальні пісні.
З весною були пов’язані веснянки або гаївки.
Весільні пісні належали до обряду вінчання.
Похоронні голосіння пов’язані були з обрядом похоронів.
Були також пісні історичного характеру, так звані «старини», в яких славили багатирів, наділених надзвичайною силою, і їх перемоги.
Поруч із піснями вже в давніх часах улюбленими творами усної творчості були казки й перекази.
Казки діляться на групи:
- фантастичні, в яких виступають різні дивовижні істоти: баба-Яга, Кощій Безсмертний, багатоголовий змій тощо;
- казки про звірів («Пан Коцький», «Лисичка-сестричка та вовк панібрат» й інші);
- казки моралістичні (повчальні);
- казки побутові.
У казках виявилась гостра спостережливість народу до оточуючого життя. У них правдиво зображені характери людей, а симпатії казки завжди на боці чесних, відважних і розумних людей. Через те спостерігаємо в казках завжди гарний кінець: перемагає завжди добро і правда. У цьому виявляється духова сила нашого народу, його віра в перемогу добра над злом.
Мова казок проста, але поруч з тим і гарна та цілком поправна. Отже, є не тільки великим виховним чинником, а й найкращим джерелом вивчення мови.
Казки — народні твори, але тепер часто пишуть казки й письменники. Народна українська творчість належить невідомим творцям.
[4]