§ 33. Насінина

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яка зовнішня будова насінини? Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Всі ці утвори — пристосування насіння до поширення.

На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик — слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав'язі, пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини.

Під шкірою розміщена головна частина насінини — зародок.

2. З яких частин складається зародок?

Зародок розвивається із зиготи — клітини, що утворюється в результаті злиття двох гамет підчас статевого розмноження. Зародок складається, в основному, з твірних тканин.

У всіх насінних рослин в будові зародка розрізняють такі частини: зародковий корінець, зародкова стеблинка, зародкова брунька, одна або дві сім’ядолі (зародкові листки). Вісь зародка включає зародковий корінець і стеблинку. До верхньої ділянки на стеблинці приєднані сім’ядолі. Та частина стеблинки, яка розташована вище сім'ядоль, називається надсем’ядольне коліно, нижче — підсем’ядольне коліно. На вершині стеблинки є брунька, що є зачатком головного пагону молодої рослини. Із корінця згодом утворюється головний корінь нової рослини.

Кількість сім’ядоль у насінні відрізняється у різних видів рослин. За цією ознакою всі квіткові рослини розділені на два класи: однодольні з однією сім’ядолею та дводольні з двома.

Сім’ядолі — перші листки зародка, зазвичай сильно відрізняються від подальшого листя за багатьма ознаками.

3. Які умови проростання насінини?

Насіння квіткових рослин може тривалий час витримувати несприятливі умови, зберігаючи життєздатність зародка. Для проростання насіння необхідна ціла сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря. Насіння рослин проростає при позитивній температурі. Температура, що потрібна для початку проростання значно відрізняється у рослин різних таксономічних груп та географічних регіонів. У середньому насіння рослин полярних і помірних широт проростає при більш низькій температурі, ніж насіння субтропічних і тропічних видів. Так, насіння пшениці проростає за температури від 0° до +1 °С, а кукурудзи — за +12 °С.

Насіння деяких рослин витримують періоди короткочасного впливу високої температури під час лісових пожеж, після яких створюються сприятливі умови для проростання. Крім того, вогонь сприяє відкриванню плодів деяких видів рослин, які мають стійкість до дії вогню.

Важливо надходження кисню до насіння, при застоюванні води, насіння не отримує кисень і може загинути.

Для різних видів насіння потрібна різна ступінь зволоженості ґрунту. Занадто сильне зволоження є більш розповсюдженою причиною загибелі насіння ніж засуха.

Стратифікація — витримування насіння при низьких позитивних температурах. Скарифікація — пошкодження механічним або хімічним впливом оболонки насіння, що необхідне для їх проростання. Це зазвичай потрібно насінню з товстою і міцною насіннєвою шкіркою, наприклад, деякі бобові.

У природі скарифікуючим агентом може служити вплив бактерій і гумінових кислот ґрунту, а також проходження через шлунково-кишковий тракт різних тварин.

Насіння деяких рослин не можуть прорости в природі без проходження через кишечник птахів. Так, насіння Кальварії вдавалося пророщувати тільки після їх проходження через кишечник домашніх індичок або обробки полірувальною пастою.

Деякому насінню потрібні одночасно і скарифікація, і стратифікація. А такі рослини, як глід проростають після скарифікації і подвійної стратифікації, тобто після двох зимових періодів спокою.

4. Що таке проросток?

За наявності комплексу сприятливих умов насіння починає проростати і перетворюватися на проросток. Під час проростання і на перших етапах розвитку зародок живиться, використовуючи запас поживних речовин ендосперму або сім'ядоль.

У насіння всіх рослин проростання починається видовженням зародкового корінця, виходом його через пилковхід та перетворенням на головний корінь рослини. Потім витягується стебельце разом із сім'ядолями і, нарешті, починає рости брунька, даючи початок головному стеблу. Корінець прикріплю проросток до субстрату і постачає його водою та мінеральними речовинами. Витягуючись, стебельце виносить на світло перші органи проростка сім’ядолі.

Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.

5. Які типи проростання ви знаєте?

Існують надземних (наприклад, у квасолі, гарбуза, соняшника, капусти, редьки, огірків) та підземний (у гороху, пшениці, дуба, ліщини) типи проростання насіння.

За надземного проростання сім'ядолі з брунькою виносяться на поверхню ґрунту у повітряне середовище. А у разі підземного проростання насінини сім’ядолі залишаються у ґрунті, перші справжні листочки у паростка з'являються згодом. Проросток, що сформувався має кореневу систему і надземний пагін, який складається а стебла, листя і верхівкової бруньки.