§ 23. Кореневі системи. Видозміни кореня

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке коренева система, які типи коренів можуть входити до її складу?

Коренева система — це сукупність усіх коренів рослини. За походженням розрізняють типи коренів: головний, який утворюється із зародкового корінця насінини; додаткові, які закладаються на надземній або підземній частині пагона; бічні, які закладаються на головному, додаткових та бічних коренях нижчого порядку.

2. Як класифікують кореневі системи трав і дерев за зовнішнім виглядом?

Розрізняють такі типи кореневих систем трав'янистих рослин:

• стрижнева коренева система, в якій чітко виділяється за розмірами та вертикальні напрямком росту головний корінь, а бічні корені тоненькі (кріп, морква, томат, волошка, клен, яблуня, шипшина);
• мичкувата коренева система, в якої головний корінь чітко не відрізняється від численних майже однакових додаткових коренів, може рано відмирати або зовсім не розвиватися (цибуля, жито, пшениця, пирій).

У дерев спостерігають глибинні і поверхневі кореневі системи.

3. Яка спеціалізація, коренів можлива в кореневих системах рослин?

Корені можуть спеціалізуватися на виконанні певних функцій. Потовщення коренів виконують запасаючу функцію. На скелетних коренях розвиваються кореневі мички, які забезпечують всмоктування води і мінеральних речовин. При симбіозі коренів із бактеріями утворюються бульбочкові корені. Мікориза — співіснування кореня та гриба.

4. Що таке видозміна кореня?

Видозміни пов’язані з посиленням якоїсь функції кореня, що призводить до відмінності від типових коренів.

5. Які видозміни кореня ви знаєте, чим вони відрізняються від типових коренів рослин за будовою і функціями?

Видозміни коренів, їх функції. Коренеплід — складний видозмінений орган; в його утворенні беруть участь основа головного кореня і основа стебла головного пагона. Частка кореня і стебла у коренеплодів різних рослин неоднакова: у моркви значно переважає корінь, у столової моркви — стебло. Коренеплід виконує запасаючу функцію.

Кореневі бульби — потовщені додаткові корені (весь корінь — у пшінки жовтецевої або його частина — у любки дволистої). Вони виконують запасаючу функцію і деколи — функцію Розмноження. В останньому випадку коренева бульба, що відходить від  стебла, зв'язана із пазушною брунькою, з якою і відокремлюється від материнської рослини.  

Корені опорні — додаткові корені, що утворюються на гілках дерева. Вони ростуть вниз, а досягнувши Грунту, заглиблюються в нього (фікус бенгальський). Корені опорні — ходульні, відходять від нижньої частини стебла і служать додатковою опорою (панданус, кукурудза). Корені опорні — дошковидні, утворюються в нижній частині стовбура і служать додатковою опорою для дерева (фікус каучуконосний). Корені опорні — причіпки (наприклад, у плюща), які забезпечують утримання пагона на вертикальній поверхні: стіні, стовбурі іншої рослини.

Повітряні корені епіфітів (рослин, що поселяються на інших рослинах і використовують їх як опору) всмоктують вологу і розчинені в ній речовини з повітря (представники родини орхідей, ананасових).

Корені-присоски, що поглинають поживні речовини з тканин іншої рослини. Такі корені властиві рослинам- паразитам, що живуть за рахунок інших рослин, на яких паразитують (вовчок). Такі корені є й у напівпаразитів (дзвінець, перестріч). Напівпаразити мають зелені пагони і здатні до фотосинтезу, однак при цьому паразитують на коренях іншої рослини.

• < Попередня
• Наступна >