Варіант 1

1. Пісня «Цвіте терен, цвіте терен» належить до групи [A] пісні про кохання.

2. Усі важливі вияви сімейного життя відтворено у [В] родинно-побутових піснях,

3. Остромирове Євангеліє та «Ізборник Святослава» є [A] найдавнішими рукописними книгами Київської Русі

4. Запровадження християнства на Русі датують [Б] 988 р.

5. Біблія розпочинається [Б] книгою Буття

6. Літературною пам’яткою житійної літератури, що розповідає про життя мешканців Печерського монастиря, є Києво-Печерський патерик (Б).

7. Найталановитішим письменником-полемістом вважають Івана Вишенського (В),

8. Вертеп — це [В] старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси.                   

9. «Той, в кого совість як чистий кришталь» є ідеалом твору Григорія Сковороди [А] "Всякому місту — звичай і права".

10.  Укладачами збірки «Русалка Дністрова» є Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.                   

11.  Зачинателем нової української літератури є [Б] Іван Котляревський.

12.  Кульмінацією повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» є [Б] полювання на відьом.

13.  Російському поетові Жуковському Тарас Шевченко присвятив твір [Б] "Катерина"

14.  Твори Тараса Шевченка «До Основ’яненка» та «Іван Підкова» є романтичними (Б).      

15.  В основі поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» лежать події  Коліївщини — народного антишляхетського повстання на Правобережній Україні (А)

16.  Дієвою участю Пантелеймона Куліша у формуванні української мови є (Б) створення «Граматки» — правопису української мови («кулішівки»).

17.  Установіть відповідність між письменниками та їх творами

1-Б         Іван Вишенський — «Послання до єпископів»

2-Г         Іван Величковський — «Зегар з полузегарком»

3-В         Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай»

4-А         Григорій Сковорода — «De libertate»

18.  Установіть відповідність між афористичними висловами з Біблії та їх значеннями

1-Д        сіль землі — найвидатніші представники певної спільної групи, класу; найважливіша частина суспільства

2-Г         манна небесна — несподівано отримані життєві блага

3-A         наріжний камінь — головна ідея, основа

4-Б         Ноїв ковчег — надійний притулок

19.  Установіть відповідність між літературознавчими термінами та їх визначеннями

1-Г        притча — навчальна алегорична оповідь, у якій власне сюжет під­порядкований моралі твору

2-Б        послання — віршований та публіцистичний твір, написаний у фор­мі листа або звернення до конкретного адресата чи широкого загалу

3-A         апокриф — твір середньовічної літератури релігійного спрямуван­ня, не визнаний церквою

4-В         літопис — історичний твір, у якому розповідь про історичні події та факти подано в хронологічному порядку за роками

20.  Установіть відповідність між прислів’ями і тими, хто їх промовляє у романі «Чорна рада»

1-Д         Голодній кумі хліб на умі — Кирило Тур

2-А         Два коти в одному мішку не помиряться — Брюховецький

3-Б         Вовка скільки не годуй, а він усе в ліс дивиться — Гвинтовка

4-В         Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся — Пугач

21.  Чигирин, Канів, Умань, Черкаси, Корсунь — це місця дії у творі (записати автора і назву твору Шевченка «Гайдамаки».

22.  Кульмінацією твору "Максим Гримач" є самогубство Катрі.

23.  Три душі, три ворони три лірники — це алегоричні образи твору (запи­сати автора і назву твору) Т. Шевченка «Великий льох».

24.  Збірник житійних оповідань про подвижницьку, богоугодну діяльність ченців певного монастиря називають патериком.

25.  Якою є мистецька спадщина Шевченка-художника?

Т. Шевченко був не лише творцем «Кобзаря», але й художником (живо­писцем, академіком гравюри, одним з перших на той час офортистів України й Росії), який залишив велику мистецьку спадщину — понад тисячу творів. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим, Італійським олівцем і в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового й тонованого паперу різних розмірів, а також у п'яти альбомах.

Створені ним образи відзначаються невимушеністю, гармонійко-вишуканою композицією, дещо театральним живописом, намаганням дати психологі­чну характеристику людині. Часто автор мовою образотворчого мистецтва розвиває одну із сюжетних ліній літературного твору. Романтичний характер багатьох його полотен, яскрава поетизація, увага до побутових деталей мають виразні ознаки народності.

У перші роки навчання в Академії мистецтв він почав працювати в пейза­жному жанрі. У завершених малюнках, етюдах і начерках пейзажі становлять майже половину мистецького доробку художника. Краєвиди, виконані в роки заслання, вважають найвищим досягненням тодішнього українського пейза­жного мистецтва. -У пейзажі «Вид з тераси Почаївської лаври» (1848), для прикладу, Т. Шевченко підкреслює прагнення людського погляду до подо­лання лінії горизонту. Рух у глибину картини передано зображенням жесту священика й різким перспективним скороченим парапету тераси з рядом декоративних ваз - «ліхтарів». Далі цей рух «підхоплюється» кронами тополь і підсилюється ритмічним чергуванням світлих і темних плям. Розгортання про­стору в далечінь співзвучне духовному самозаглибленню автора. Точно відтво­рене м’яке світло згасаючого дня спонукає до неспішних глибоких роздумів.

Новим словом у мистецтві побутовому жанрі стали твори «Катерина», «Селянська родина», «На пасіці». Жанрові композиції періоду заслання, присвячені побуту казахського народу («Казахський хлопчик розпалює грубку», «Казахи біля вогню»), дали підстави казахам вважати Шевченка своїм художником-побутописцем. У деяких із цих картин митець вводить автопортрет, підкреслюючи достовірність зображеного і глибоке співчуття долі казахсько­го народу. Картини "Хлопчик-жебрак", що дає хліб собаці» та «Циганка-ворожка» відзначено срібною медаллю другого ступеня.

До жанру портрета Шевченко звертався протягом усього життя (понад 150 портретів). У відомому автопортреті зі свічкою (папір, офорт, акватинта) привертає увагу розмаїтість технічних прийомів. Густим плетивом різної сили штрихів, об’єднаних шаром акватинти, художник показав, як морок відступає перед переможною силою світла. Обличчя модельоване прозорими перехресним штрихами, а вбрання — сіткою паралельних ліній, що імітують манеру класичної гравюри різцем (за фотографією).

Отже, мистецька спадщина Шевченка-художника багатожанрова, відзна­чається тематичним розмаїттям і особливою художньою палітрою, посідає помітне місце в історії не лише українського, а й світовою мистецтва.