Варіант 2

1. Мотивом нероздільного, нещасливого кохання пройнята пісня  «Гиля, гиля, сиві гуси».

2. Укажіть ознаку пісень про кохання, яка характерна для цих рядків

А я візьму кріслечко,

Сяду край віконця.

Я ще й очі не зімкнула,

А вже сходить сонце...

[В] романтичний характер зображення дійсності, якому властиві іде­алізація почуттів ліричного героя.

3. Жорстоке ставлення шляхтичів до українців оспівано в баладі [Б] «Бонда­рівна».

4. В основі поділу книг Біблії на Старий та Новий Заповіти лежить [В] наро­дження Ісуса Христа на землі.

5. Літописи належать до літератури (B) оригінальної.

6. Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька біблія (1581) є першими (Б) друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федорович.

7. Український романтизм сформувався у (В) 20-40 роках ХІХ ст.

8. Вислови «З очей аж іскри полетіли»," І носа хоч кому утруть», «Чмелів довгенько... слухав, / Оскому щоб з зубів зігнать» є (Б) фольклорними фразеологізмами.

9. На вірну смерть заради "общого добра" в «Енеїді» йде (Б) Евріал.

10.  П’єса Івана Котляревського "Наталка Полтавка" розпочинається піснею (Г)  «Віють вітри, віють буйні».

11.  «Маруся» є повістю (Г) сентиментально-реалістичною.

12.  Слова «Смутний та невеселий сидів...», «Смутна та невесела убирала­ся...», якими починається кожен розділ твору Г. Квітки-Основ'яненка, є [А] анафорою.

13.  Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії, спостерігав за ярмар­ками, слухав розповіді старих людей, казки, анекдоти. Навчався в Ніжин­ській гімназії вищих наук, де завідував учнівською бібліотекою, захопив­ся живописом і театром, цікавився усною народною творчістю та писав літературні твори в різних жанрах (Б) Микола Гоголь.

14.  Тарас Шевченко був учасником організації (В)Кирило-Мефодіївське то­вариство.

15.  У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» змальовано події (В) 1663 р.

16.  Справжнє прізвище Марка Вовчка [Б] Марія Вілінська.

17.  Установіть відповідність між творами та жанрами, до яких вони належать

1-Б      байка — «Бджола і Шершень»

2-В      житійне оповідання — «Про Прохора-чорноризця...»

3-Г      легенда — «Про Вавилонську вежу»

4-А      шкільна драма — «Володимир»

18.  Установіть відповідність між уривками та творами Тараса Шевченка, з яких їх узято

1-Д       «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя» — «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

2-В        «Світе тихий, краю милий, / Моя Україно, / За що тебе сплюндро­вано...?» — «Розрита могила»

3-Б       «Ви любите на братові / Шкуру, а не душу!» — «Кавказ»

4-А        «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине...» — «До Основ’я­ненка»

19.  Установіть відповідність між героями творів та жанрами, до яких ці тво­ри належать

1-В    Прометей — поема

2-Б    Кирило Тур — роман

3-Г    Бджола, Шершень — байка

4-Д     Прохор-чорноризень — житійне оповідання

20.  Установіть відповідність

1-Б      «Повість минулих літ» - монументалізм

2-А      «Літопис Григорія Грабянки» — бароко

3-Г       «Маруся» - сентименталізм

4-Д      «Максим Гримач» - романтизм

21.  Твір «Енеїда» за жанром епічна бурлескно-травестійна поема.

22.  Мотив дороги використано у композиції твору (записати автора і назву твору). Куліш а «Чорна рада».

23.  Сучасну українську літературу збагатили зразками візуальної поезії (за­писати не менше трьох прізвищ письменників) А. Мойсієнко, В. Женченко, М. Мірошниченко.

24.  Першим твором нової української літератури вважають «Енеїду» І. Кот­ляревського.

25.  Які моральні цінності оспівано в українських родинно-побутових піснях?

Широкий і багатогранний світ моральних принципів і почуттів людини розгортається в родинно-побутовій пісенності українського народу.

Родинно-побутові пісні — це ліричні твори, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов'язані з її особистим життям, подіями в сім'ї, родинними стосунками. За тематикою їх поділяють на три групи: пісні про кохання; пісні про сімейне життя (родинні стосунки), пісні про трагічні сімейні обставини (вдовині, сирітські). Є ще одна група пісень, які всі родинно-побутові проблеми висвітлюють гумористично, — це жартівливі пісні.

Пісні про кохання посідають центральне місце в українській народній пое­зії. Вони відображають людські почуття (від ніжної прихильності до ненави­сті), відтворюють ставлення до закоханих їхніх батьків та інших людей. У цих піснях постає кохання - вірне чи зрадливе, взаємне чи нерозділене, щасливе чи нещасне. Поетику пісень про кохання вирізняє романтичний характер зображення дійсності, ідеалізація почуттів, як, наприклад, у пісні «Цвіте терен»:

А я візьму кріселечко.

Сяду край віконця.

Я ще очі не зімкнула,

А вже сходить сонце.

З художньо-поетичних засобів у піснях про кохання найчастіше викорис­товуються епітети (біле личко, ясні очі, уста малинові); порівняння (чорні очка, як терен); паралелізми (не всі тії та сади цвітуть, що весною розпус­каються; не всі тії побираються, котрі любляться й кохаються).

Народ високо підносить такі моральні цінності, як вірність у коханні, обов’язковість збереження цноти дівчиною, важливість батьківського й ма­теринського благословення на одруження необхідність для дівчини подбати про свій посаг, а для хлопця - про достаток майбутньої сім’ї.

Пісні про сімейне життя охоплюють родинні стосунки, сімейні конфлік­ти, побут тощо. Найпоширеніша тема — нелегка жіноча доля. Недоброзичли­ве ставлення свекрухи, жорстокість чоловіка, його пияцтво — проблеми, що постають перед дівчинонька виходить заміж. Іван Франко називав такі пісні «жіночими невольничими псалмами».

Пісні про трагічні сімейні обставини пов’язані із втратою членів сім’ї. Це насамперед сирітські пісні, у яких український народ оплакував нелегку до­лю сироти:

Та немає гірш нікому.

Як тій сиротині,

Що ніхто не пригорне

При лихій годині.

У цих піснях часто постає образ билини в полі, яку вітер ламає; тоненької очеретини, що гнеться від життєвої бурі. Пестливі слова «матусенька», «ба­тенько», «горенько» вживаються з метою викликати у слухачів співчуття.

Такою ж образною структурою характеризуються і вдовині пісні, у яких зма­льовується важка доля жінки, що залишилась без чоловіка.

Традиційно до сиріт і вдів ставились в Україні зі співчуттям, тому й у ро­динно-побутових піснях відображені такі високі моральні цінності, як обо­в’язок кожного, особливо односельців, ділитися із сиротами і вдовами части­ною свого добра, допомагати їм у щоденних клопотах.

Весела вдача українців, які вміють з гумором сприймати несподівані повороти долі, відображена у жартівливих піснях. У таких піснях згаду­ються невдале залицяння хлопця до дівчини, залицяння самих дівчат до хлопців тощо, горе-женихи й безчесні дівчата. У них маємо химерні ситу­ації, вигадливі «сюжети», неправдоподібні сполуки. Відомими жартівли­вими піснями є «Із сиром пироги...», «Дівка в сінях стояла...», «Кину ку­жіль на полицю...», «Послала мене мати...», «Бодай ся когут знудив...» та чимало інших.

Отже, родинно-побутова пісенність відображає моральні цінності й по­чуття людини, які в основному сформувалися під впливом традиційних уявлень про добро і зло у стосунках в громаді.