Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Стус Василь

Стус Василь

Життя і творчість В. Стуса, одного а найвизначніших пое­тів XX ст_. схоже на спалах — короткий і яскравий. Мистець­ка спадщина В. Стуса оригінальна, потужна, самобутня. Дослід­ники його художнього доробку стверджують, що годі шукати в ньому тематичної чи жанрової різноплановості. «всеядності». Поет тривалий час був насильно відірваний від нормального людського життя, від сучасного йому літературного процесу, що певною мірою й визначило поетику його творів, їхній художній світ, але аж ніяк не позначилося на загальнолюдсько­му пафосі поезій, силі емоційного впливу на читача.

Щодо віршів В. Стуса не діє хрестоматійне літературо­знавче твердження про неможливість ототожнення в поезії авторського «я» та ліричного героя. У В. Стуса ліричний герой він сам, його думки, вболівання, переконання, ду­ховні пошуки, тому його твори такі пронизливо особистісні. їхнім змістовим ядром є позиція митця, громадянина, патріо­та, сина, батька. Поет прагне наблизити людей до Ідеалів доб­ра, справедливості, гуманізму, правди — цих вселюдських ідеа­лів, за якими для нього не губилася ідея національної самосвідомості рідного народу.

Основні віхи житія і творчості

6 січня 1938 р. в с. Рахнівці на Вінниччині народився Василь Стус;

1940 р. переїзд родини до м. Донецька;

1944—1954 рр. навчання у середній школі;

1954—1959 рр. навчання у Донецькому педінституті за спеціальністю “Українська мова та література”;

серпень-жовтень 1959 р. учителювання на Кіровоградщині;

1959—1961 рр. служба в армії;

1961—1963 рр. учителювання в м. Горлівці Донецької області;

з листопада 1963 р. аспірант Інституту літератури, переїзд до Києва;

1965 р. відрахування а аспірантури за виступ протесту в київському кінотеатрі "Україна" з приводу репресій української інтелігенції;

1970 р. збірка “Зимові дерева” (видана за кордоном);

12 січня 1972 р. перший арешт;

1972—1977 рр. ув’язнення в таборах Мордовії;

з 1977 р. заслання в Магаданській області;

1977 р. збірка “Свіча в свічаді” (видана за кордоном);

1979 р. повернення до Києва;

1980 р. другий арешт;

З листопада 1980 р. табір особливого режиму в Пермській області;

1982 р. рік камери-одиночки;

з 3 на 4 вересня 1985 р. смерть поета в карцері;

1986 р. збірка “Палімпсести” (видана за кордоном);

1989 р. перепоховання у Києві праху В. Стуса, Ю. Литвина, О. Тихого;

1991 р. Державна премія України імені Т.Г. Шевченка