Breadcrumbs

Ви тут: Home Світова література Японські народні казки Як чоловік позбувся бородавки

Як чоловік позбувся бородавки

Давно колись був собі чоловік з великою бородавкою на правій щоці. Одного дня, коли той чоловік збирав

у лісі хмиз, знялася страшна буря.

—  Цур тобі, пек тобі! — закричав чоловік і заховався у печеру.

«От лихо! Хоч би недовго лютувала»,— роздумував він, але буря його

не слухалася, а щораз дужчала.

Тим часом день скінчився і надворі стемніло. Чоловіка охопив такий

страх, що й сон його не брав.

Нарешті опівночі буря вщухла. З-за хмар показався місяць.

—  Ото була буря! — проказав чоловік, уже збираючись виходити з печери, та раптом почув знадвору галас, Висунув голову, дивиться веселяться, ставши в коло, чудовиська оні. сині й червоні, з бичачими рогами і без них.

«От тобі й маєш! Оце пригода!» — подумав чоловік і затрусився, мов у лихоманці.

А тим часом чудовиська заходилися танцювати під звуки барабана й флейти.

—  А-ха-ха! О-хо-хо! А-ха-ха! О-хо-хо!

Чоловік так захопився незвичайним видовищем, що й забув про недавній страх. Навіть більше — ноги його самі просилися до танцю.

Раптом вожак чудовиськ, що сидів посередині кола, закричав:

—  Хто іще краще станцює?

Почувши ці слова, чоловік не міг стриматися:

—  Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!

Приспівуючи, чоловік вистрибував у танці, як несамовитий. Приголомшені чудовиська дивилися на нього, роззявивши роти, а тоді й самі пішли в танок, приказуючи: «Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!»

—  От молодчага! От молодчага! — хвалив чоловіка вожак, звівшись на ноги.

Флейта і барабан грали щораз гучніше, а чудовиська весело стрибали навколо чоловіка.

Тим часом небо на сході засіріло і заспівали півні. Чудовиська відразу принишкли і перестали танцювати. Навколо стихло, і чоловікові знову стало лячно.

—  Ох і мастак ти танцювати! — сказав вожак, підійшовши впритул до чоловіка. — Такого видовища я ніколи ще не бачив. Слухай, приходь ще раз до нас у гості!

—  Обов’язково прийду! — відповів чоловік, хоча сумнівався, чи дотримає обіцянку.

—  З твого обличчя видно, що прийдеш! — раділи чудовиська, обступивши чоловіка. — Та все одно залиш нам щось коштовне під заставу. Ну хоч би бородавку.

«От і добре!» — подумав чоловік, але вирішив передчасно не радіти, бо, гляди, й життя ненароком позбудешся.

—  Трохи потерпи, ми тільки бородавку вирвемо! — сказали чудовиська.

—  О-ой! — скрикнув чоловік, і бородавка щезла у нього з обличчя.

—  Ку-ку-рі-ку! — вдруге заспівали півні, і чудовиська зникли, наче їх хто злизав.

Незабаром на сході з’явилося сонце, і чоловік повернувся додому.

Треба сказати, що сусід того чоловіка теж мав бородавку, але на лівій щоці. Вранці, коли чоловік повернувся з лісу, сусід, побачивши його, здивувався:

—  Чоловіче, куди ділася твоя бородавка?

—  Ось послухай, що зі мною сталося,— сказав чоловік і докладно розповів про свою нічну пригоду.

—  От цікаво! От цікаво! — повторював сусід, а ввечері подався до лісу. Заліз у печеру і став дожидати чудовиськ.

Вони не забарилися і, добряче впившись, почали танцювати.

«Які страшні! Це, мабуть, вони»,— вирішив сусід, відчуваючи, як увесь тремтить.

— Невже веселий дядько не прийде? — спитало одне чудовисько.

— Мабуть, що ні,— відповіло друге.

—  Напевно прийде. Бо залишив у нас коштовну річ — бородавку,— заперечило третє.

Стрибаючи, чудовиська роззиралися навсебіч — шукали свого знайомого.

«Ой, як страшно! Але ж треба будь-що позбутися бородавки»,— подумав сусід і, заплющивши очі, вибрався з печери.

— От добре, що ти прийшов! Танцюй, швидше танцюй!

Чудовиська радісно заплескали лапами. Флейта і барабан зазвучали

ще гучніше, ніж минулого разу.

Чудовиська стрибали навколо сусіда так близько, що йому здавалося: ось-ось вони вгородять у нього зуби.

Сусідові ставало щораз страшніше, тож ноги і руки його не слухалися.

—  Як ти погано танцюєш! Не так, як учора. Хлопці, проженімо його! — раптом закричав вожак. — Слухай, чоловіче, бери свою бородавку і геть звідси!

Сусід ойкнув і мацнув рукою праву щоку — тепер і там сиділа бородавка.

Аж тут заспівали півні. Чудовиська принишкли і вмить щезли.

— Почекайте! Почекайте! — гукав сусід.

Та чудовиськ як і не було.

Ось так і залишився сусід з двома бородавками — на лівій і на правій щоці.