Сторінка 204. Оповідання «У бур’янах»

1. Народження такого, що волю в панів одніме передбачила (В) баба.

2. Малого Тараса довелося доглядати (Г) сестрі.

3. Установіть відповідність.

1. батько - В Розбіяка великий вийде — ось що! Ото чули про Кармелюка, а це другий буде такий.
2. мати - Б Нам усім — один талан: і дідові, і батькові, і дитині — довічне панське ярмо.
3. сусід - Д Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде.
4. баба - Г Та бач, що виходить: виросте твій син неабияка людина — буде змагатись з панами та царями...

4. Знайдіть на початку оповідання «У бур’янах» типовий для казки зачин.

За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в не нашій далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Автор починає твір так: «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це —легенда, коли б усе те діялося не перед нашими очима. Мені хотілось і почати повість про поета, як починаються казки».

Напевно, щоб підкреслити давність подій, наскільки відрізняються вони від теперішнього життя.

5. Як ви розумієте слова народилась нова панові кріпацька душа?

Діти кріпаків зразу ставали кріпаками пана, не були вільними, вони не вчилися у школах, багато працювали, повинні були робити те, що скаже пан, тобто народжувалась панові нова кріпацька душа.

6. Прочитайте фрагмент, у якому Тарасового батька кличуть на панщину.

Аж ось заляскало щось палицею у двері, аж мати кинулась і застогнала: «Кожний день стукає, а ніяк не звикну». Калатає, аж в ушах лящить, кричить: «Григор — на тік молотить, Катря

— до пані прясти (мати — теж Катря). Зараз, бо світає». Панський десятник.

— Сьогодні в мене свято — сина Бог послав, не можу кинути породіллю з малими дітьми в хаті, — одгукується з хати Григор.

— Не моє діло, панові будеш казати. Ну, швидко, а то прогул писатиму. Мати напружилась, перестала стогнати. Слабим голосом: — Іди, Григоре, а то все одно не подарує; та ще й знову припише. Іди — я вже сама якось до вечора перебуду.

Ця сцена характеризує тодішній устрій життя селян, котрі повністю залежали від волі пана.)

7. Чому Катря не завжди була уважною з малим Тарасом?

Катря не завжди була уважною з малим Тарасом. її не можна в цьому звинувачувати, адже вона ще теж була дитиною, у вільний час вона хотіла побути з подругами, побавитись.

8. Чи бачив Тарас насправді залізні стовпи, що підпирають небо?

Я думаю, що залізні стовпи, що підпирають небо, були вигадкою багатої фантазії хлопця, адже він уважно прислухався до розповідей про чумаків, про край, де Кармелюк допомагав бідним. Так він уявляв собі горизонт, який далеко, де заходить сонце.

9. Як відгукувалися в селі про Тараса?

У селі відгукувалися про Тараса як про здібного, цікавого, допитливого хлопця. Кармелюк забирав майно багатих та роздавав бідним, а поет своїми віршами закликав до волі над панами, духовно збагачував тих, хто читав його вірші, вчить любити свій край.

10. Чи можна дитинство Тараса вважати щасливим?

Дитинство Тараса дуже відрізнялося від нашого. Я не можу вважати його щасливим. По - перше, він народився кріпаком. Мусив робити те, що сказав пан. По-друге, його батьки дуже багато працювали, не могли приділяти достатньо часу дітям, тому дітей в той час доглядали старші діти. Так Тараса залишали на сестру Катрю, котра теж була ще дитиною. Щоб побачити подруг, дівчина залишала хлопця самого. Його будні були одноманітні на самоті з природою. По - третє, Тарас був козачком у пана, не ходив до школи. Добре, що пані була добра і вчила здібного хлопця. По - четверте, він мав дуже великі здібності до малювання, та батьки не купували йому ні папір, ні пензлик, не мали змоги розвивати його творчі здібності. По - п'яте, діти не могли в той час читати книжок, бувати на екскурсіях, у театрі, дивитись телепередачі. По-шосте, у ранньому віці Тарас залишився сиротою. Ось чому дитинство хлопця не можна вважати щасливим.

11. Доберіть до кожної з трьох глав заголовок і запишіть їх.

1. Народження Тараса.2. Сестра доглядає малого. 3. Дитяче бурлакування.

12. Прочитайте за ролями уривок від слів Заходить звичаєм погомоніти перед сном сусід і дивується... і до кінця твору.

Уривок від слів Заходить звичаєм погомоніти перед сном сусід і дивується... і до кінця твору близький до драматичного твору : має багато прямої мови різних персонажів, слова автора короткі та влучні можуть служити ремарками.

• < Попередня
• Наступна >