Breadcrumbs

Ви тут: Home Світова література Статті з зарубіжної літератури Відродження як світоглядний та культурний феномен: філософські й естетичні принципи; багатство й розмаїття форм, найвидатніші представники

Відродження як світоглядний та культурний феномен: філософські й естетичні принципи; багатство й розмаїття форм, найвидатніші представники

План:

  1. Бурхливий розвиток економіки, культури, науки й техніки в країнах Західної Європи.
  2. Ренесансний гуманізм — провідна ідейна течія у сфері культури доби Відродження.
  3. Найвідоміші представники літератури Західної Європи першого, другого і третього етапів доби Ренесансу.

Відродження, або Ренесанс — широкий ідеологічний і культурний рух, що виник у країнах Західної Європи у процесі їх переходу від епохи середніх віків до Нового часу.

Хронологічно європейське Відродження як єдиний культурний рух розгорнулося в межах XIV - поч. XVII ст. й охопило Італію, Іспанію, Францію, Німеччину, Англію та інші країни.

У XIV—XV ст. відбулося швидке піднесення економіки й культури міст, з'явилися нові технічні винаходи, розвинулося мореплавство, зроблено великі географічні відкриття. У сфері культури посилюється боротьба за звільнення філософської думки від авторитету церкви, відбувається формування провідної ідейної течії доби відродження — ренесансного гуманізму, сутність якого полягає в прояві інтересу до земного життя.

Діячів ренесансного гуманізму називають гуманістами. Вони відстоювали самоцінність людської особистості й вважали протиприродним оцінювати людину за її походженням чи багатством, расовою приналежністю чи релігійними переконаннями.

В період Відродження проголошувався пріоритет знань і розуму Людини, йшла орієнтація на античність як ідеал людської культури.

Попри риси типологічної унікальності європейської літератури доби Відродження, спільності загальних принципів, кожна література має свої особливості, позначена виразною національною своєрідністю.

Предтечею Відродження і європейського гуманізму вважається великий поет середньовіччя Данте Аліг'єрі. Найвідомішими представниками першого етапу — «Раннього Відродження» (XIV-XV ст.) були італійці Франческо Петрарка і Джованні Боккаччо.

Розквіт Відродження в решті країн Європи припадає на XV ст. Найвидатнішими представниками другого етапу доби (XV-перша третина XVI ст.), «Високого Відродження») були: Франсуа Рабле і П'єр Ронсар (Франція), Еразм Роттердамський (Нідерланди), Себастьян Брант (Німеччина), Ян Кохановський (Польща).

До третього етапу доби, «Пізнього відродження» (на межі XVI—XVII ст.), належить творчість Вільяма Шекспіра в Англії, Мігеля Сервантеса в Іспанії, Яна Амоса Коменського в Чехії.

Таким чином, епоха Відродження — це оновлення у сферах суспільного життя й передовсім великий переворот у культурі, що виявився у таких рисах: підвищений інтерес до особистості, визнання її цінності, проголошення рівності всіх людей, поетизація античної спадщини, її гуманізм, широке використання народної мови, народної творчості.