Breadcrumbs

Ви тут: Home Світова література Іван Андрійович Крилов - Квартет

Іван Андрійович Крилов - Квартет

Вигадниця Мартишка,
Осел,
Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас іальт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.

Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
«Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа,— постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже піде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!»

Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
«Стривайте ж, я знайшов секрет,—
Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем».
Послухали Осла, поважно сіли в ряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.

Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов’ю якраз там пролітать,
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
«Будь ласка,— мовили,— таж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!»

«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,—
Їм одмовляє Соловей,—
Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні».

(Переклад Ф. Скляра)

Час та історія створення, тема

Приводом до написання байки «Квартет» послужили наступні події: до своїх обов'язків приступила Державна Дума, сформована Олександром I, але робота в ньому не йшла. Цар розділив його на чотири відділи, на чолі були поставлені високородні вельможі: князь Лопухін (Козел), граф Аракчеев (Ведмідь), Завадовський (Осел), Мордвинов (Мавпа). Зміни кадрового складу, зміна керівників відділів не давали жодного ефекту:

Вигадниця Мартишка,
Осел,
Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет заграть.

Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!

Незважаючи на те, що байка написана у зв'язку з конкретними подіями, і образи персонажів були легко впізнавані сучасниками, зміст твору ширший: мова в ньому йде про невміння і небажання учасників спільної справи домовитися і довести розпочату справу до кінця.

Поетика, ідея (мораль)

У байці описані нескінченні перепалки персонажів і спроба за допомогою простого рішення — пересаджування — налагодити гру квартету.

За алегорією у байці ховаються реальні суперечки про те, кому з вельмож начальником над яким з відділів. Кілька разів їм довелося за волею царя мінятися ролями, поки, нарешті, ролі були остаточно розподілені:

Ось ще дужче пішли у них розбори і суперечки

Кому і як сидіти.

Але необхідна умова злагодженої гри квартету — роботи Державної Думи — професіоналізм. Цю точку зору висловлює в байці Соловей:

«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,—

Їм одмовляє Соловей,—

Коротко і категорично звучать слова вироку, що став афоризмом:

Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні».

Байка висміює будь-яку бюрократичну витівку. Але можна сенс цієї байки розуміти ширше: автор засуджує людей, які беруться не за свою справу.