Концепція моделювання історичного минулого у романі «Чорна рада» П.Куліша

Повна назва «Чо́рна ра́да. Хроніка 1663 року» — історичний роман Пантелеймона Куліша, у якому зображено відому історичну подію — чорну раду, що відбулася в Ніжині 1663 року, відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни та приєднання до Московського царства.

В зображенні минулих картин життя народу митець дотримувався конкретно-історичного принципу у відтворенні минулого з максимальною точністю історичних фактів та колориту епохи, зокрема в описах побуту, звичаїв, обрядів.

У своїх художніх шуканнях Куліш спирався на західноєвропейську романну традицію. Тоді особливою популярністю користувалися твори Вальтера Скотта, який прагнув за допомогою уяви, базованої на знаннях історії, правдиво змоделювати картини минувшини в її визначальних процесах і суспільних рухах, дотримуючись історичного колориту.

Щоб створити історичний роман, Куліш ґрунтовно вивчав архівні матеріали, «Літопис Самовидця», «Літопис Граб’янки», «Історію Русів», наукові праці українських, російських, польських, французьких істориків. Ознайомився прозаїк з фольклорним матеріалом, який прислужився джерелом для написання епічного твору.

У художньому світі твору діють історичні постаті (гетьмани Сомко, Брюховецький, ніжинський полковник Золоторенко, генеральний писар Вуяхевич) і вигадані персонажі. Щоб викликати в читача інтерес до минулого, автор застосовує «романічну», тобто любовну сюжетну лінію.

Пантелеймон Куліш щасливо поєднав в одній постаті науковця-історика і романіста. Тому з художньою правдою зобразив зовнішні та внутрішні аспекти життя українського суспільства напередодні і під час «чорної ради». Важливою естетичною ознакою роману є його панорамність. Гетеродієгетичний наратор Куліша широко охоплює національну минувшину, зображує побут і звичаї різних верств народу, його боротьбу за свободу.

На такому широкому історичному тлі експліцитний розповідач письменника аналізує причини занепаду державотворчих досягнень гетьмана. Він висвітлює ті чинники, які знекровили Україну. Романіст критично оцінює і козацьку старшину, і городян, і народні маси. Передусім, у творі негативно характеризуються представники тієї козацько-панської верхівки, яка неймовірно збагатилася і здобула владу під час Визвольної війни, після якої домоглась величезних наділів землі з селами і містами.

Водночас «Чорній раді» притаманні ознаки соціально-історичного роману. Адже події доби Руїни розглядаються крізь призму соціального конфлікту.

• < Попередня
• Наступна >