Історичні пісні і думи
- Деталі
- Категорія: Статті з історії української літератури
- Останнє оновлення: 30 січня 2013
- Автор: Super User
В час брязкоту козацької зброї постали прегарні народні історичні пісні і думи. Вони, як і обрядові, належать до багатої скарбниці народної творчості. Автори цих пісень і дум невідомі. Складали їх обдаровані поетичним хистом одиниці, але народ прийняв ці пісні за свої, і так стали вони надбанням усього народу.
На перше місце серед історичних пісень можна поставити ту пісню, що оповідає про тяжке положення України в добу татарсько-турецьких навалів:
«Зажурилась Україна, що ніде прожити.
Гей витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала».
З популярних історичних пісень варто відмітити: пісню про Байду, князя Дмитра Вишневецького, що був основоположником і духовним батьком Січі Запорозької: пісню про Почаївську Божу матір; пісню про Нечая — брацлавського полковника: про Бондарівну, Чалого і пісні про зруйнування Січі московським військом.
Складали думи учасники й очевидці подій. Це великі пісенно розповідні твори, що захоплюють навіть чужинців силою вислову, глибиною почувань і красою поетичних образів. Ті події глибоко торкалися інтересів всіх шарів українського народу, тому й думи стали загальнонародними.
Українські народні думи — це неначе поетичний літопис козацького життя. Вони дійшли до нас в усній передачі народних співаків, кобзарів, бандуристів, лірників. Думи здебільше не співаються, а проказуються повільно й протяжно під музику. Думи відрізняються від пісень своїм речитативним характером та нерівністю у будові строф.
Думи можна поділити на цикли: старший і молодший. Старший цикл — невільницькі думи і повчальні. У невільницьких думах оспіваний побут козаків у неволі, їхня туга за рідним краєм, тяжке горе бранців. До невільницьких дум належать: «Плач невольника», «Маруся Богуславка». «Озівські брати», «Самійло Кініка»,
У повчальних думах знайшли вираз думки про обов’язок любові рідного краю, про святість батьківського і матірного благословення, про силу каяття.
До другого циклу належать думи пізніші, в яких велика частина відноситься до Хмельниччини.
«Дума про козака Голоту» належить до найстарших дум.
Думи складалися в добу козаччини, але й тепер поети часто складають думи, в яких описують сучасні події. З кращих виконавців дум уславилися бандуристи І. Круковський, Остап Вересай, а поза межами України — Григорій Китастий зі своєю капелою бандуристів.
[4]