Зав'язки оригінальної літератури
- Деталі
- Категорія: Статті з історії української літератури
- Останнє оновлення: 21 січня 2013
- Автор: Super User
Зав'язки оригінальної літератури з'явилися в Київській Русі за князів Володимира Великого (979 —1016) і Ярослава Мудрого 1019 —1054) Київська Держава дійшла до великої сили й могутності. На час їх володіння припадає також буйний розквіт літературної творчості.
Перші зав’язки оригінальної літературної творчості давніх українців бачимо подекуди в перекладах і перебірках. Українські перекладачі робили часто при перекладах зміни відповідно до свого розуміння, смаку, уподобання — словом вносили вже до літератури перекладів оригінальну творчість.
Не всім українським творам староукраїнської літератури судилось дійти до наших часів. Багато рукописів затратилось в час татарських нападів разом із пожаром та руїною монастирів, де головно процвітала літературна праця й де переважно зберігалися книги.
Твори староукраїнської літератури, які дійшли до наших часів:
- «Слово о законі і благодаті» — твір митрополита Іларіона. Іларіон був першим із українців, що засів на митрополичому престолі в Києві в 1051 р. Досі митрополити були греки. Його твір — це блискуча промова про Старий Завіт, що в нього зветься Законом, і про Новий Завіт, що автор називає Благодаттю.
- «Похвала князеві Володимирові» — додаток до твору «Слово о законі і благодаті». В ньому автор в піднесеному тоні звеличав князя Володимира за те, що ввів в Україну світло християнства. Закінчив Іларіон свій твір прекрасною молитвою за ввесь свій народ.
- Життєпис організатора славного Києво-Печерського монастиря св. Теодосія, оповідання про життя і мучену смерть двох молодих князів Бориса і Гліба, зладжені монахами Нестором і Яковом.
- Києво-Печерський Патерик — збірник життєписів ченців Києво-Печерського монастиря. Цей збірник поруч із життєписами монахів наповнений цікавими оповіданнями про дивні пригоди ченців.
- «Паломник» ігумена Данила. В «Паломнику» описана подорож до Святої Землі і враження із мандрівки. Свою подорож відбув він у рр. 1106—1108. На Господнім гробі молився Данило і ставив свічки також від імені українських князів і від всієї української землі.
- «Поучення дітям» Володимира Мономаха (княжив у Києві від 1113 до 1125). В «Поученні дітям» князь Володимир Мономах дає вказівки своїм синам. У світлі тих вказівок виступає постать самого автора як взірець поважного, побожного, справедливого, розумного й відважного лицаря-володаря.
[4]