Подорож до країни звичайних дробів (6 клас)

Скачати матеріали (презентація, конспект уроку): http://yadi.sk/d/zWfd4YrNEZxDJ

Автор: Цупко Г.М., вч. математики Черешенської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, Чернігівської обласної ради.

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про дії з звичайними дробами: додавання та віднімання; зведення до спільного знаменника; скорочення; виділення цілої частини. Ознайомити учнів з історією виникнення звичайних та десяткових дробів. Виробляти навички самостійності: увагу, логічне мислення, пам'ять.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Вступне слово вчителя:

Сьогодні у нас незвичний урок . І причин на це три. По-перше: до нас завітали гості; по-друге: наш урок проходить в рамках предметного тижня математики; по-третє: ми закінчили вивчати додавання та віднімання звичайних дробів. Сьогоднішній урок ми проведемо у вигляді подорожі до країни звичайних дробів. Там ми дізнаємося про позначення та використання дробових чисел у різні часи та в різних країнах світу.

Епіграфом уроку стануть слова відомого російського письменника Л.М.Толстого (слайд 2)

3. Блок 1: перевірка домашнього завдання. Опитування:

- Що таке дріб?

- Що показує знаменник дробу?

- Що показує чисельник дробу?

- Як додати дроби з однаковими знаменниками?

- Як додати дроби з різними знаменниками?

- Сформулювати основну властивість дробу.

- Що означає вислів «скоротити дріб»?

- Як виділити цілу частину дробу?

- Як перевести мішаний дріб у неправильний?

- Де, в житті, використовуються дробові числа?

4. Блок 2: усний рахунок

(Учні в індивідуальному порядку з комп'ютерною підтримкою грають у гру «Математичне лото»).

5. Інформаційний блок: (слайди 5-6)

Наступна наша зупинка в історичних місцях.

ДРЕВНІЙ ВАВІЛОН: Вавилоняни користувалися всього двома цифрами. Вертикальна рисочка означала одну одиницю, а кут між двома похилими рисочками – десять.

Свої рукописи вони писали загостреними паличками на глиняних дощечках, які потім випалювали на вогні.

Вавилоняни користувалися всього двома цифрами. Вертикальна рисочка означала одну одиницю, а кут між двома похилими рисочками – десять.

Свої рукописи вони писали загостреними паличками на глиняних дощечках, які потім випалювали на вогні. (Слайди 7-9).

ДРЕВНІЙ ЄГИПЕТ: В Древньому Єгипті культура була на високому рівні. Треба було будувати архітектурні будівлі, храми, піраміди. А це вимагало знань з арифметики.

Вчені з папірусів дізналися, що єгиптяни 4 000 років тому користувалися десятковою системою числення, уміли розв’язувати різноманітні задачі. Пов’язані з мореплавством, будівництвом, торгівлею. (Слайди 10-12)

ДРЕВНІЙ РИМ: В Древньому Римі рахували шляхом ділення міри на 12 рівних частин. Дванадцяту частину називали “унція”.(Слайди 13-14)

У Стародавньому Китаї вже користувалися десятковою системою заходів, позначали дріб словами, використовуючи міри довжини чи: цуні, частки, порядкові, шерстинки, найтонші, павутинки. Дріб виду 2,135436 виглядала так: 2 чи, 1 цунь, 3 частки, 5 порядкових, 4 шерстинки, 3 найтонших, 6 павутинок. Так записувалися дроби протягом двох століть, а в V столітті китайський вчений Цзю-Чун-Чжі прийняв за одиницю не чі, а чжан = 10 чи, тоді ця частина виглядала так: 2 чжана, 1 чи, 3 цуня, 5 часток, 4 порядкових, 3 шерстинки, 6 найтонших, 0 павутинок. (Слайд 15)

Наші предки – слов’яни користувалися десятковою алфавітною нумерацією.
Над буквами та числами ставився особливий знак, - титло. ~ Користувалися також такими одиницями вимірювання: (слайди 16-17)

1\2- половина, полтина
1\3 - треть
1\4 - четь
1\6 - полтреть
1\8- полчеть
1\12- полполтреть
1\10- десятина (1,09 га)

Симон Стевин

Створив єдину систему запису цілих та десяткових частин дробів.

В 1585 р. він видав книгу “Десятина”, в якій пояснив десяткові дроби

6. Блок: Острів помилок (слайди 19-20)

Знайти помилку в обчисленнях та виправити їх

7. Блок «Самостійна робота:

Одна деталь важить 1,4 кг, а друга – на кг легша. Скільки важать дві деталі разом?

(Слайди 21-23)

8. Підсумок уроку:

використовуючи індивідуальні інформаційні картки, учні підраховують кількість набраних балів за урок. Оцінка виставляється з такого розрахунку:

15 - 16 б - «11»

13 – 14 б - «10»

11 - 12 б - «9»

9 – 10 б - «8»

7 – 8 б - «7»

5 – 6 б - «6»

3 – 4 б - «5»

1 – 2 б - «4»

9. Домашнє завдання:

№7 ст.75. Підготуватися до контрольної роботи.