ЗАПОВІТ

Формат: txt

Завантажити

Бойова програма поета-демократа знайшла своє яскраве вираження у вірші “Заповіт”. Висловлюючи свою нерозривну єдність з рідним краєм, з його “ланами широкополими”, з “ревучим” Дніпром і мальовничими прибережними кручами, поет глибоко вболіває за долю свого народу, вказує йому шлях у боротьбі за національне визволення:

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

 ЗАПОВІТ   
 (В автографі Шевченка заголовка нема)   
     
 Як умру, то поховайте   
 Мене на могилі,   
 Серед степу широкого,   
 На Вкраїні милій,   
 Щоб лани широкополі,   
 І Дніпро, і кручі   
 Було видно, було чути,   
 Як реве ревучий.   
     
 Як понесе з України   
 У синєє море   
 Кров ворожу... отоді я   
 І лани і гори —   
 Все покину і полину   
 До самого бога   
 Молитися... А до того —   
 Я не знаю бога.   
     
 Поховайте та вставайте.   
 Кайдани порвіте   
 І вражою злою кров'ю   
 Волю окропіте.   
 І мене в сім'ї великій,   
 В сім'ї вольній, новій   
 Не забудьте пом'янути   
 Незлим тихим словом.   
     
 25 грудня 1845 в Переяславі   
 

• < Попередня
• Наступна >