Вечірня пісня
- Деталі
- Категорія: Самійленко Володимир
- Останнє оновлення: 05 лютого 2013
- Автор: Super User
Серед ліричних поезій В. Самійленка однією з найкращих є «Вечірня пісня». Вона вражає яскравістю картин природи та емоційністю. Ніжне звучання пісні посилюється пестливими словами, асонансами та алітерацією. Відповідає змісту й настрою вірша його розмір—двостопний амфібрахій без останнього складу в четвертих рядках. Усі строфи мають однаковий рефрен. Рими підкреслюють закінченість певної картини і міцніше пов’язують кожну строфу з рефреном. Перші рядки строф поет, уникаючи однотонності, не римує. Покладена на музику К. Стеценком, «Вечірня пісня» стала улюбленим народним романсом.
Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Світи ще годину,
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати,
Теплом обгортай!
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Без тебе так страшно
І темно надворі,
Хоч місяць і зорі
Освітять наш край.
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Не слухає сонце,
За гору сідає
І нам посилає
На всю ніч - прощай!
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
1896