Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Квітка-Основ'яненко Конотопська відьма

Конотопська відьма

Attachments:
Download this file (kvitka-osnovianenkokonvid.zip)Скорочено[ ]20 kB

Формат: txt

Завантажити повністю

Г. Квітка-Основ'яненко є автором повісті «Конотопська відьма» - твір, що став в європейській літературі одним з перших зразків так званої химерної прози. Специфіка повісті полягає в оригінальному переосмисленні європейського готичного роману (тобто роману жахів). Це твір, мабуть, найкраща гумористична повість письменника. Автор дуже яскраво зобразив своїх героїв - їх темряву, безкультур'я, самодурство, жадібність, взаємні інтриги. Хоча іноді дійові особи «Конотопської вдьмі» нагадують шарж на людей, але при цьому персонажі не втрачають своєї реалістичності.

Сюжет повісті досить складний, в ньому поєднано побутові та фантастичні епізоди. Микита Забреха, конотопський сотник, сватається до Олени - доньці хорунжого. Але його мрії не судилося здійснитися: він отримав від дівчини гарбуз ... Писар Пістряк дуже хоче зайняти місце Забрехи і підмовляє сотника провести випробування водою місцевих відьом. Відьма Євдокія Зубиха наводить чари на людей, що зібралися біля ставка, а самого сотника чаклунством переносить на Безверхий хутір. Зубиха «налагоджує» сімейне життя Забрехи і Пістряка: перший вона одружує на гугнявою Солохи, а другий - на Наймичці. Олену ж вона «віддає» помічнику судді Халявських. А закінчується твір цілком реалістично. Забрьоху усувають від посади сотника, Пістряка виганяють з канцелярії. І вони ... знову стають приятелями.

Свавільні старшини-самодури намагаються обдурити одне одного, шахраюють, зводять один на одного наклеп, підсиджують начальство, використовують службове становище в особистих інтересах. Їхні образи вдалися письменнику. А от представники народу в «Конотопські відьми» показані досить поверхово і швидше грають роль своєрідного фону. Значно докладніше Квітка-Основьяненко пише про відьом. Але при створенні цих персонажів він, швидше за все, спирався не на власну уяву, а на народні повір'я.

 

Яскравим поєднанням реалістично-сатиричних та бурлескно-фантастичних елементів характеризується повість “Конотопська відьма”. Основою сюжету твору є комічний конфлікт між основними дійовими особами на ґрунті абсурдного забобону про те, що, мовляв, усі нещастя приносять жінки-відьми.

Прямі й непрямі авторські характеристики персонажів виразно засвідчують реалістичну основу їхньої поведінки. Письменник влучно характеризує сотника Забрьоху, вживши народний афоризм: не має дев’ятої клепки. Він лінивий, тупий, обмежений, але наділений владою, розпоряджається всім військом конотопським. Як сотник, Забрьоха нікуди не годиться, нічого не вміє зробити, всі справи передоручив писареві Пістряку. Інтереси героя дуже обмежені: смачно поїсти, попити, поспати. Обід для нього — термінова справа, навіть потоплених відьом він зоставляє, щоб піти пообідати. У ставленні до простих козаків Забрьоха зверхній, бундючний, ні з ким не вітається, “тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут-здесь а старший”.

Порівняно із Забрьохою конотопський писар Пістряк міг видатись неабияким грамотієм, бо знав і часослов, і псалтир, вмів рахувати і в церкві по закладках “Павла-чтенія” гундосити. Хоч і сам непробудний п’яниця, але задумав скинути Забрьоху з сотникування і зробив це підступним чином, порадивши дурноверхому начальникові не виступати в похід, у який того закликало командування, а розпочати потоплення відьом, які нібито покрали “дощі з неба” (про це начебто й було прописано у папері, який малограмотний сотник не міг прочитати).

Сатирично зображений у творі й хорунженко. Хоч він і збирається у ченці, але з постригом не поспішає, бо кохається в жіночках і пиятиці.

Реалізм “Конотопської відьми” виявляється і в яскравих картинах народного побуту, у яких автор сумлінно описує українські страви, одяг, обряди і звичаї.

Не менш важливе місце в повісті займають і фантастичні сцени, побудовані на глибокому знанні письменником народних вірувань. Засновані на повір’ях описи домашнього побуту відьми Зубихи, її кіт, ворожба, польоти на мітлі. Цілком у фольклорному дусі зображено в творі смерть відьми: її закопали у яму і прибили осиковим кілком.

[8]