Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Котляревський Іван

Котляревський Іван

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

Народився в м. Полтаві в родині канцеляриста магістрату, помер у м. Полтаві. (1769-1838)

Іван Котляревський народився в Полтаві, вчився в дяка та в Полтавській семінарії, був учителем дітей дворян та пізнав докладно мову, звичаї та сільське життя. Його співчуття до селянських мас, його гуманні думки та усвідомлення віддзеркалюють ту народну систему, що йшла по Україні як протест проти кріпацтва та насильства над поневоленим народом.

У той час були великі утиски на Україні. Російський уряд 1764 р. скасував рештки гетьманського уряду, в 1775 р. зруйнував Січ, в 1783 р. запровадив на Україні російський військовий лад на місце давніх українських полків, в 1785 р. закріпостив мільйони українських селян, віддавши їх у неволю на службу панам-дворянам.

Світогляд Котляревського чітко й виразно відбився в його творах. Ще в семінари почав писати вірші. У роках 1796 — 1808 був на військовій службі, де інколи виконував дуже важливі політично військові завдання. Відійшов у відставку в чині капітана. Повернувшись у Полтаву, зайняв посаду наглядача «Дому виховання дітей бідних дворян».

Цікавився театром, один час був директором полтавського театру. Для театру Котляревський написав дві п’єси: «Наталка Полтавка» і «Москаль чарівник». Прем’єри обох вистав відбулися в 1819 р. Найбільше значення для української літератури має його твір «Енеїда».

Ідея його творів — це любов до України і до її народу, оборона скривджених і поневолених, гостра сатира на загарбників і поневолювачів.

Іван Котляревський був першим українським письменником, що почав писати твори живою українською мовою. Його вважають батьком нової української літератури.

Велике значення творчості Котляревського в розвитку української літератури високо оцінив Тарас Шевченко в творі «На вічну пам’ять Котляревському».

[4]

Кінець XVIII століття ознаменувався народженням літературної української мови. А родоначальником його вважається Іван Петрович Котляревський. Літературна спадщина письменника представлено поетичними творами («Енеїдаа», «Пісня князю Куракіну»), п'єсами («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівнік») і перекладом оди «Сафо».