Breadcrumbs

П'ятизлотник

Attachments:
Download this file (PyatyzlotnykKocyubynskyj.rar)Завантажити[ ]8 kB

Такий гарний зрив людської душі є основою оповідання "П’ятизлотник". Стара Хима, підкладаючи солому в піч, журиться, що свій хліб минувся, а купити нема за що. Та сама гризота, що в хаті останній шматок хліба минувся, а на заробітки нема надії, як іржа залізо, гризе душу Хоми. Наступної днини, на свято Введення, чують обидва в церкві про страшний недорід у далеких сторонах. По повороті додому Хима, переглядаючи в скрині свої полотна, любується срібним п’ятизлотником, що його одержала, як виходила заміж, від своєї баби на посаг, і мріяла віддати колись унуці. Хома, якого душу мулить невпинно думка, як добути хліба, просить Химу, щоб дала п’ятизлотника, але вона й чути про те не хоче. Не хоче дати його ані тоді, коли сотський із десятником приходять «правити подать» і забирають свиту з жердки. Лише, коли однієї ночі ввижаються їй голодні, про яких читав батюшка на проповіді, відносить Хима за намовою Хоми п’ятизлотника в церкву й віддає на голодних. Ціна цього невеличкого оповідання не тільки в тонкій психологічній аналізі душевних переживань головних постатей, але також в умінні знайти велику красу душі там, де звичайно її люди не помічають.

[5]