Правда
- Деталі
- Категорія: Малишко Андрій
- Останнє оновлення: 04 грудня 2012
Формат: txt
Ця поезія А. Малишка створена у 60-ті роки, тому на ній не могли не позначитися тогочасні суспільні процеси — демократизація, посилені пошуки історичної правди і соціальної справедливості.
Іде з фольклору відоме протиставлення: правда — кривда. А. Малишко опускає свідомо другу ланку в цьому ланцюзі, присвячуючи вірш такій морально-етичній категорії, як правда. Як її розуміє і трактує поет?
Не випадково життєве напучування-заповіт автор вкладає у вуста матері, берегині роду, У ньому сконцентровано досвід не одного покоління наших предків:
Як виростеш, моя мала дитино.
То мудрим будь і мужнім будь в житті.
Далі Малишко розкриває багатогранність мудрості, яка приходить через осягнення різноманіття світу, що оточує людину:
У мудрості свої закони є:
І цвіт, і злет, і несходимі пущі.
Пізнай краплину і течіння зір,
Зерно, і камінь, і могутній всесвіт...
Правда ж неподільна, вона — одна на всіх, вона виборюється, нею вимірюється справжня сутність людини:
...А правда лиш одна — вона колюча,
Гірка й жорстока. І завжди в біді.
Тож мужнім будь - оборони її,
Карай себе і серце рве на частки.
Збивай коліна в кров.
Упавши, встань,
І знов іди, і знов шукай її.
Мужність захищати правду — це і є мудрість, це своєрідне випробування для людини, бо можуть проклясти вороги, відректися друзі, рідні, але не треба розцінювати це як самопожертву, це - закономірність:
Як треба вмерти — тілом ляж за неї...
Безапеляційність і категоричність А. Малишка зумовлені тогочасними суспільними реаліями — оновленням суспільства від багаторічної фальші, брехні, лицемірства. Мужність — мудрість — правда — така морально-етична програма поета, виражена “скупими” і "нелегкими" словами.