Правда

Формат: txt

Завантажити

 

Ця поезія А. Малишка створена у 60-ті роки, тому на ній не могли не позначитися тогочасні суспільні процеси — де­мократизація, посилені пошуки історичної правди і соціальної справедливості.

Іде з фольклору відоме протиставлення: правда — крив­да. А. Малишко опускає свідомо другу ланку в цьому ланцюзі, присвячуючи вірш такій морально-етичній категорії, як правда. Як її розуміє і трактує поет?

Не випадково життєве напучування-заповіт автор вкладає у вуста матері, берегині роду, У ньому сконцентровано досвід не одного покоління наших предків:

Як виростеш, моя мала дитино.

То мудрим будь і мужнім будь в житті.

Далі  Малишко розкриває багатогранність мудрості, яка при­ходить через осягнення різноманіття світу, що оточує людину:

У мудрості свої закони є:

І цвіт, і злет, і несходимі пущі.

Пізнай краплину і течіння зір,

Зерно, і камінь, і могутній всесвіт...

Правда ж неподільна, вона — одна на всіх, вона виборюєть­ся, нею вимірюється справжня сутність людини:

...А правда лиш одна — вона колюча,

Гірка й жорстока. І завжди в біді.

Тож мужнім будь - оборони її,

Карай себе і серце рве на частки.

Збивай коліна в кров.

Упавши, встань,

І знов іди, і знов шукай її.

Мужність захищати правду — це і є мудрість, це своєрід­не випробування для людини, бо можуть проклясти вороги, відректися друзі, рідні, але не треба розцінювати це як само­пожертву, це - закономірність:

Як треба вмерти — тілом ляж за неї...

Безапеляційність і категоричність А. Малишка зумовлені тогочасними суспільними реаліями — оновленням суспільства від багаторічної фальші, брехні, лицемірства. Мужність — мудрість — правда — така морально-етична програма поета, виражена “скупими” і "нелегкими" словами.