Рибалка

Формат: txt

Завантажити

 

Про байку "Рибалка".

У байці «Рибалка» письменник розгортає порушену ним тему у розглянутому раніше творі «Ведмежий суд». Байка спрямована проти царсько-поміщицької адміні­страції, викриває продажність і кругову поруку місце­вих органів влади.

Маленька річка Оржиця, розбурхавшись у весняну повідь, зірвала рибалчин ятір і понесла з собою. Рибалка пішов із скаргою до старшої річки — Сули. Дивиться Рибалка на річку і очам своїм не вірить, бо по Сулі

Пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам,

І бідного його ниряє ятір!

Рибалка зрозумів, що даремно він прийшов скаржи­тись на Сулу, бо малі річки поділилися награбованим з великою річкою.

У дружньому іронічному запитанні «А що, земляче, пожививсь?» письменник висловив співчуття скривдже­ному Рибалці. Разом з тим тут висловлено безнадій­ність і безпорадність маленької людини перед таким неминучим злом кріпосницького ладу, як сваволя і ха­барництво

В умовах поміщицького самодержавного ладу (зараз лад інший, а що змінилося?) без­правна людина не може знайти собі захисту від зло­вживань великих і малих чиновників. Чим більший пан і вища влада, тим більше вони несправедливі і зажер­ливі,— до такого висновку неминуче приходить читач.

Ідею байки сам Гребінка висловив у прикінцевій ча­стині твору — у висновку:

Еге, Охріменко дурний:

Пішов прохать у повітовий,

Що обідрав його наш писар волосний...

[3]