Рибалка
- Деталі
- Категорія: Гребінка Євген
- Останнє оновлення: 06 січня 2013
Формат: txt
Про байку "Рибалка".
У байці «Рибалка» письменник розгортає порушену ним тему у розглянутому раніше творі «Ведмежий суд». Байка спрямована проти царсько-поміщицької адміністрації, викриває продажність і кругову поруку місцевих органів влади.
Маленька річка Оржиця, розбурхавшись у весняну повідь, зірвала рибалчин ятір і понесла з собою. Рибалка пішов із скаргою до старшої річки — Сули. Дивиться Рибалка на річку і очам своїм не вірить, бо по Сулі
Пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам,
І бідного його ниряє ятір!
Рибалка зрозумів, що даремно він прийшов скаржитись на Сулу, бо малі річки поділилися награбованим з великою річкою.
У дружньому іронічному запитанні «А що, земляче, пожививсь?» письменник висловив співчуття скривдженому Рибалці. Разом з тим тут висловлено безнадійність і безпорадність маленької людини перед таким неминучим злом кріпосницького ладу, як сваволя і хабарництво
В умовах поміщицького самодержавного ладу (зараз лад інший, а що змінилося?) безправна людина не може знайти собі захисту від зловживань великих і малих чиновників. Чим більший пан і вища влада, тим більше вони несправедливі і зажерливі,— до такого висновку неминуче приходить читач.
Ідею байки сам Гребінка висловив у прикінцевій частині твору — у висновку:
Еге, Охріменко дурний:
Пішов прохать у повітовий,
Що обідрав його наш писар волосний...
[3]