Основні віхи життя і творчості

19 березня 1895 р. в Києві у сім’ї відомого вченого та громадського діяча Тадея Рильського народився син

Максим; дитинство майбутнього поета пройшло на батьківщині матері — в с. Романівці на Житомирщині;

з 1908 р. навчання в приватній гімназії В. Науменка;

1910 р. дебютна збірка “На білих островах”;

1915 р. початок навчання в Київському університеті, спочатку на медичному, потім — на історико-філософському факультеті;

1918 р. збірка “Під осінніми зорями”;

події 1917—1920 рр. змусили перервати здобуття освіти;

20-ті роки “неокласичний” період творчості (збірки “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг” , “Тринадцятий патруль”, “Де сходяться дороги”,“Гомін і відгомін”);

30-ті роки компроміс із самим собою та своїм талантом: декларативні вірші “на злобу” дня, агітки; як написав О. Білецький про М. Рильського, “революція його випрямила”;

Березень — вересень 1931 р. арешт за безпідставним звинуваченням у приналежності до української контрреволюційної організації;

1941 р. евакуація до Уфи, “Слово про рідну матір”;

1946—1956 рр. розгромна критика поета за патріотичні твори, написані в період війни;

1944—1964 рр. робота на посаді директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії;

50—60-ті роки останній період творчості, за висловом поета, — “пора третього цвітіння” (збірки “Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Голосіївська осінь” , “В затінку жайворонка”,

“Зимові записи”);

24 липня 1964 р. після тяжкої хвороби М. Рильський помер.