Breadcrumbs

Ви тут: HomeУкр. літератураСтефанович Олекса Ілля Муромець на роздоріжжі

Ілля Муромець на роздоріжжі

Подививсь Ілля. “Не вперше".
Путь найшла на путь,
Хрест степи собі на перса
Із доріг кладуть.

В ім’я чого себе христять,
В травах загуло,
А “амінь’ — в середохрестя
Каменем вросло.

Та не простий камінь ліг це, —
Літери... печать...
Під’їжджає Ілля ближче
Напис прочитать.

Щоб між мудрими значками
Не зблудив Ілля,
Захід ясно йому камінь
Світлом обілляв.

“Це писання — напутити.
Зле тут — навмання.
Вправо — будеш цілий, ситий,
Тільки без коня.

А наліво — кінь, як вдома, —
В травах запашних,
Та чи вдержиться на ньому
З голоду вершник?

Просто — стрінуть пущі-нетрі,
Паші цмоковин.
Хто поїде, тому вмерти,
Не поверне він.