Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Теліга Олена

Теліга Олена

Олена Теліга були непересічною особистістю: вольовою, рвійною, емоційною, твердою в переконаннях, за визначен­ням одного з її сучасників, “ніжністю у силі".

Літературні критики порівнюють її творчість із художнім доробком Лесі Українки, яких зближує і споріднює промете­ївський пафос, життєствердні інтонації, поєднані з жіночою ніжністю і відданістю, хоча умови формування і становлення цих поетес, їхнє суспільно-культурне оточення зовсім різні.

О. Теліга у своїх творах звертається не до натовпу, а до конкретної людини, посвячуючи її у вир власних почуттів, роздумів, моральних цінностей, її поезія наскрізь автобіогра­фічна. Що ж до життєвого шляху поетеси, то свою долю, свою біографію вона зробила сама. Зростала в затишній атмосфері батьківського дому, а вибрала неспокій боротьби, маючи “ша­лену любов до життя і шалену погорду до смерті”. Могла надрукувати збірку поезій, але не хотіла книжечки з уже опублікованих віршів, а недрукованих все не вистачало. Так само вона могла виїхати з Києва, коли фашисти почали пере­слідувати українську інтелігенцію за антиокупантські настрої, але залишилась, бо була вірна раз і назавжди обраній меті — служити справі пробудження національної свідомості, об'єд­нанню культурних сил України. Характер О. Теліги багато в чому зумовив основні мотиви її творчості - непереборне життєлюбство, віру в здійснення мрій, заперечення сірості й нудних буднів. Головним життєвим та естетичним орієнт­ром поетеси стала “романтика нації, романтика змагань, ро­мантика життя”.

Основні віхи життя і творчості Олени Теліги

21 липня  1907 р. у  Петербурзі в родині відомого гідролога й українофіла  Івана  Шовгеніва  народилась донька Олена;

1917 р. переїзд до Києва;

1925—1929 рр. разом  з матір’ю  і молодшим  братом  вирушає до Подєбрад (Чехо-Словаччина), де батько, який емігрував раніше, працює ректором  Української господарської академії; вступає 

на історико-філологічне відділення Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова в  Празі;  пише  поезії  і статті українською мовою; одружується з М. Телігою;

1929—1941 рр. сповнене поневірянь життя в Польщі;

22 жовтня 1941 р. у складі  похідної групи  ОУН прибуває до Києва,  редагує  літературний  тижневик “Літаври”  при  газеті “Українське  слово”, організовує  Спілку  українських  письменників і стає її головою; 

лютий 1942 р. арешт і розстріл (між 13—21 лютого) у Бабиному Яру;

1946 р. публікація першої збірки “Душа на сторожі”;

1947 р. вихід у світ збірки “ Прапори духу” ;

1977 р. поява збірника “Олена Теліга” {Детройт — Нью-Йорк — Париж);

13 січня 1995 р. у Києві створено Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги.