Сторінка 213

1. Установіть відповідність.

  1. «Не бував ти у наших краях!» - В Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори.
  2. «Блакить мою душу обвіяла...» - А Струмок серед гаю як стрічечка, На квітці метелик мов свічечка...
  3. «Гаї шумлять» - Г Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело.

2. Установіть відповідність.

  1. епітет- В Співаючи-кохаючи під тихий шепіт трав голублячий.
  2. порівняння - А Там степи, там могили, як гори.
  3. персоніфікація - Б Хмарки біжать — милуюся.
  4. метафора - Д Блакить мою душу обвіяла...

3. Постійний епітет ужито в словосполученні (Г) ясний сокіл (якщо епітет часто вживається з конкретним іменником, то його називають постійним, таких епітетів найбільше у фольклорі: ясний сокіл, буйний вітер, широкий шлях, сизий орел, червона калина)

4. Який із прочитаних вами віршів П. Тичини найбільше сповнений патріотизму?

«Не бував ти у наших краях» У ньому йдеться про Чернігівщину, про край, де народився поет, про безмежний степ, про співочих та трудолюбивих земляків.

5. Прокоментуйте рядок Там степи, там могили, як гори з вірша «Не бував ти у наших краях!».

Мова, напевно, йде про кургани в степах.

6. Що значить у вірші «Не бував ти у наших краях!», що люди не можуть без пісні і нивки зорати?

земляки поета є трударями, знають багато пісень.

7. Як ви розумієте слово маюють з вірша «Блакить мою душу обвіяла...»?

як цвітіння трав у травні, прикрашання цвітом трав полів.

8. Яким настроєм наповнена поезія «Блакить мою душу обвіяла»?

наповнена спокоєм, світлом, гармонією, красою.

9. Доведіть, що в поетичному рядку Душа причастилася кротості трав виділене словосполучення є метафорою.

В поетичному рядку Душа причастилася кротості трав виділене словосполучення є метафорою. Означає послух, спокій.

10. Вірш П. Тичини «Гаї шумлять» має своєрідну будову, автор досягнув легкої, музикальної, приємної на слух інтонації, яка захоплює кожного читача

11. Поезію П. Тичини називають музикальною.

Гаї шумлять, хмарки біжать. Дзвін гуде, пряде.

Купаючи мене,мов ластівку. Співаючи. Тихий шепіт трав.

Мріє гай. Неба край поколото, горить-тремтить ріка.

12. До виділених у тексті слів доберіть епітети з довідки.

Аж ось ринуло від сходу блискуче проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на свіжо-зелену траву на галяві, де гостро на тлі яскравого світла випинається струнка постать сарни. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо.