Сторінка 52

Завдання 1.

В склянці почнуть утворюватися дріжджові гриби.

Завдання 2.

На відміну від рослин, тварини належать до гетеротрофів. Це означає, що вони не використовують світло для створення органічних сполук з неорганічних, а споживають готові органічні сполуки. Проте світло відіграє в їхньому житті важливу роль. Так, тварини мають органи зору, які допомагають орієнтуватися в просторі, відрізняти особин свого виду від інших, шукати їжу тощо. Одні види тварин активні вдень (ґедзі, соколоподібні, ластівки тощо), а інші - вночі (таргани, сови, їжаки тощо).

Більшість видів тварин живе в умовах, які постійно змінюються протягом року. Навесні поступово збільшується тривалість світлового періоду доби, а з наближенням зими - зменшується. Реагуючи на зміни тривалості світлового періоду, тварини заздалегідь можуть пристосуватися до відповідних змін у природі. Реакція організмів на зміни тривалості світлового періоду доби має назву фотоперіодизм.

Ще один важливий чинник неживої природи, який впливає на життєдіяльність організмів, - це температура. У холоднокровних тварин (безхребетних, риб, земноводних, плазунів) температура тіла залежить від температури довкілля. За низьких температур вони впадають у стан заціпеніння.

Теплокровні тварини (птахи, ссавці) здатні підтримувати температуру тіла незалежно від її змін у довкіллі на більш-менш сталому рівні. Але для цього їм потрібно витрачати більше енергії. Тому взимку перед ними гостро постає проблема пошуків їжі.

Тварин, які можуть існувати в умовах понижених температур, називають холодолюбними (наприклад, пінгвіни, білий ведмідь, глибоководні риби). Такі тварини мають добре розвинений волосяний чи пір'яний покрив, підшкірний жировий прошарок.

Види, для існування яких потрібні підвищені температури, належать до теплолюбних (мадрепорові корали, антилопи, бегемоти, папуги тощо). Багато видів тварин здатні існувати в умовах періодичних змін температур. Вони належать до холодостійких (вовки, лисиці, білки, сіра ворона, голуби тощо).

Ще один важливий чинник - це волога. Тіло більшості живих істот складається з води на 50-60%, а медуз - аж 98%. Вода забезпечує транспортування сполук в організмі, бере участь в їх хімічному перетворенні, регуляції температури тіла, виведенні з організму кінцевих продуктів обміну тощо. Серед тварин виділяють вологолюбні, посухостійкі та сухолюбні види. До вологолюбних належать ті види тварин, які можуть існувати лише в умовах підвищеної вологості (наприклад, мокриці, комарі, дощові черви, земноводні). Натомість тварини, що належать до посухолюбних, здатні ефективно утримувати вологу у своєму тілі (пустельна сарана, жук скарабей священний, жуки - чорнотілки тощо). Посухостійкі види здатні переживати певні посушливі періоди.

Для тварин - мешканців водойм - важливе значення має сольовий склад води. Ви вже знаєте, що одні види здатні існувати лише у прісних водоймах, інші - лише в солоних.

Переживання тваринами тривалих періодів несприятливих умов.

Тварини по-різному переживають тривалі періоди несприятливих умов. Так, узимку деякі види тварин впадають у сплячку (ведмідь, їжак звичайний, борсук тощо). Це дає їм змогу зменшити витрати енергії за нестачі їжі. Холоднокровні тварини періоди низьких температур переживають у стані заціпеніння. У разі тривалої посухи або значного підвищення температури повітря пустельні гризуни - ховрахи та піщанки - можуть впадати у сплячку і влітку.

Ми з вами з'ясували, що на планеті не існує організмів, життя яких би не залежало від навколишнього середовища, тобто кожен організм відчуває на собі вплив довкілля і сам певною мірою впливає на довкілля.

Жива природа представлена розмаїттям живих істот. Вони різні за розмірами, способами життя і поведінкою, пристосуванням до різних умов і до різних середовищ життя. Тварини та рослини займають на Землі всі середовища існування, які можливі: водне, наземно- повітряне, ґрунт. Кожний організм населяє певну територію, на якій знаходить умови, що відповідають його вимогам до життя. Пристосування організмів до середовища називають адаптацією.

У природних умовах кожен організм живе не ізольовано, тобто сам по собі, а перебуває у взаємозв'язках з іншими живими організмами. Зумовлює вплив на всі організми або лише на кілька з них, що існують на певній території. Організми вступають один з одним у певні зв'язки, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними. Зв'язки між організмами — необхідна умова існування.

Сукупність організмів, які живуть на одній території або ділянці місцевості, називають угрупованням.

В організмів виникають просторові зв'язки, у яких різноманітні види об'єднуються не в будь-якому

поєднанні, а тільки за умови пристосування до спільного проживання.

Взаємозв'язки і взаємовпливи живих істот надзвичайно різноманітні. Вони можуть бути прямими і непрямими. У природі все збалансовано і жоден вид організмів не намагається знищити інший.

Наприклад, проживання на одній території зайця і їжака, білки і лося, проростання на одній території волошки і кропиви.

Рослини живуть не відокремлено, а у взаємодії з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Тварини відіграють важливу роль у запиленні й поширенні рослин.

Зв'язки живлення

Ланцюги харчування є найбільш наочним прикладом взаємодії між організмами. Так, одні організми за життя або після загибелі є поживою для інших. Рослини є першою ланкою в ланцюгах харчування, оскільки лише вони здатні самостійно виробляти органічні речовини, а також є основою в співіснуванні всіх живих істот на певній території.

М'ясоїдні тварини одержують необхідні їм речовини та енергію, поїдаючи травоїдних або інших м'ясоїдних тварин.

Щойно розглянуті приклади, коли кожний попередній організм є їжею для наступного, називають ланцюгами харчування.

Ланцюг харчування — це певна послідовність у передачі речовин і енергії, у якій кожна попередня ланка є їжею для наступної.

Пристосування до спільного існування

Навіть там, де організми начебто нейтральні одне до одного, між ними існує певне пристосування. Ми вже згадували, що організми пристосовуються до чинників неживої природи. Але багато цих пристосувань виникають як відповідь на вплив інших організмів.

Наприклад, у конвалії широке листя, щоб вбирати більше сонячного світла. Така необхідність виникла тому, що світло конвалії затуляють вищі за неї чагарники та дерева.

Там, де організми можуть конкурувати, теж виникають зміни пристосувань. Наприклад: синички ловлять комах на льоту, а дятли цих комах видовбують з кори дерев.

Для того щоб мирно співіснувати на спільній території, живі організми виробили різні пристосування. Ярусність у лісі, цвітіння та плодоношення в різний вегетаційний період, пристосування від виїдання тваринами, непривабливий запах від виїдання комахами. Тварини полюють у різний час, тим самим не заважають один одному і живляться різними видами тварин.

Завдання 3.

Довгі ноги лелеки це пристосування для полювання у воді, болоті тощо.

Завдання 4.

Риби пристосувались до водного середовища існування. Дихають вони киснем, що міститься в воді, крізь зябра. Вони мають обтічну форму тіла, щоб швидко і вільно пересуватись в товщі води. Риби мають додаткові органи чуття (такий орган, як бічна лінія). їх кінцівки це - плавники, що допомагають їм пересуватись у товщі води. В них своєрідна внутрішня та зовнішня будова тіла, щоб максимально забезпечити комфортне існування у водному середовищі.

Людина впливає на життя риб. Забруднюючи водойми шкідливими речовинами, осушуючи місця їх природного існування, браконьєрство - все це призводить до зменшення популяцій, деякі види знаходяться на грані вимирання.

Завдання 5.

На один квадратний метр приблизно 300 горбиків.

Дощові черв'яки переміщуються до поверхні ґрунти під час дощу тому що вода заповнює їх підземні ходи і вони можуть захлинутися.

• < Попередня
• Наступна >