§ 42. Різноманітність голонасінних контрольні запитання

1.   Чим гінко дволопатеве відрізняється від хвойних голонасінних?

Гінко дволопатеве є найдавнішим видом дерев, що збереглося до наших днів. Найдавніші зі знайдених викопних решток належать до пермського періоду палеозойської ери (близько 286— 245 млн. років тому). Понад 200 мільйонів років тому, в юрському періоді, вони росли в Азії, Європі, Північній Америці й навіть у Гренландії, а найбільшого поширення досягли в мезозої, у період царювання динозаврів, іхтіозаврів і птерозаврів. Тому його називають «живою викопною рослиною".

Гінкго — єдиний нині живий представник "перехідної ланки" між папоротями й хвойними. Але на відміну від сучасних хвойних, у гінкго немає голок. Замість хвої у нього віялоподібні листки, восени вони жовтіють й опадають. Та й плоди гінкго зовсім не схожі на шишки, за формою вони найбільше нагадують абрикос. Насіння його вкрите м'ясистим покривом, як у сливи. Стовбур гінкго в основному складається з деревини й нагадує за будовою стовбури сучасних хвойних, але; на відміну від них, не мас смоляних ходів у деревині й не утворює смоли. Гінкго має дуже просту судинну систему: головна судина ділиться на дві. Таке жилкування характерне тільки для гінкго. Деревина гінкго дуже легка й світла, гладка й легко піддається обробці. Її використовують для створення дерев’яних скульптур і предметів для чайної церемонії. З деревини виготовляють також папір. Деревина гінкго стійка до вогню.

Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної книги світу.

2. Як розміщені листки-хвоїнки у ялині, ялиці, модрини і сосни?

У ялини листки-хвоїнки шорсткі, зелені, короткі, чотиригранні, рідше плоскі, тверді й гострі, 13—25 мм завдовжки, з полиском. Розташовані спірально поодинці, сидять на листових подушечках. Зберігаються на пагонах протягом декількох років.

У ялиці листя голчасті — хвоя, плоскі, біля основи звужені в короткий черешок, знизу з двома білими смужками, що зберігаються протягом декількох років, на гілках звичайно розправлені гребенчато внаслідок згинання черешків на дві сторони.

У модрини хвоя однорічна, м’яка, сплюснута, яскраво-зелена, розташована на подовжених пагонах спірально і поодинці, а на укорочених — пучками, до 40 штук в кожному.

Листя на довгих пагонах бурі і лускаті. Листя на укорочених пагонах голчасті, сидять пучками по 2—5 штук і оточені біля основи плівчастими піхвами.

Хвоя сосни зверху випукла, знизу жолобчаста, хвоїнки зібрані в пучки по 2—3 на вкорочених пагонах.

3. Які декоративні садові голонасінні вам відомі?

Хвойні рослини є невід'ємною складовою композиції сучасного художнього саду. Велика різноманітність форм крони голонасінних, забарвлення, їхня краса має велике естетичне значення. Свою красу хвойники зберігають протягом усього року. Сосна кримська, ялина, ялиця бальзамічна та одноколірна, кипарис, кедр, тис ягідний, секвойя вічнозелена, модрина європейська, гінко дволопатеве — декоративні хвойні дерева і чагарники, які використовують поодинці та групами в композиціях парків і садів. Так, з тиса посаджений знаменитий британський лабіринт Хемптон-корт і вистрижені фігурки у висячих садах Семіраміди.

4. Де утворюються насінини тиса, як вони поширюються?

Тис ягідний — це тіньовитривале дерево висотою 12—25 метрів. Вік дерева іноді сягає до 4000 років, росте дуже повільно. Тис дводомне дерево. Жіночі шишки містять насінний зачаток, який появляється пізньої осені і зимує. Запліднення відбувається в кінці травня на початку червня. Від запилення до запліднення проходить біля 1 місяця, насіння дозріває 6 тижнів.

Насіння — бурий горішок, блискучий, твердий, довжиною 6—8 мм, з загостреним кінцем, розміщений в глибині яскраво-червоної оболонки, схоже на ягоду. М’ясисті, м'які, солодкі, яскраво пофарбовані тканини навколо насіння поїдаються птахами, які потім поширюють насіння зі своїми екскрементами.

Висіяне насіння лежить в землі 1 рік, або і більше, поки не дозріє.

5. Що таке саговники?

Клас Саговникові нараховує в сучасній флорі близько 100 видів і поширений у субтропіках і тропіках. Це один з найдавніших представників сучасної флори, ровесник динозаврів. Встановлено, що тривалість життя саговника може досягати 5000 років. Саговники — дерева, що повільно ростуть. їхні стебла нерозгалужені, листки великі — близько 2 м завдовжки і схожі на листки папоротей. У деяких випадках саговники сягають 20 метрів у висоту. Саговники — дводомні рослини. У їх серцевині накопичується багато крохмалю, з якого отримують крупу саго. Саговникові мешкають в усіх частинах світу, крім Європи і Антарктиди. У флорі України саговникові не зустрічаються. Побачити їх можна в колекціях ботанічних садів. Це гарні декоративні рослини.

6. Яке значення мають голонасінні для медицини?

Хвоя голонасінних багата па вітаміни, особливо вітамін С. Насіння сосни, кедра, ялиці містить велику кількість олії, що використовується для лікування різноманітних хвороб. Із частин хвойних дерев отримують лікарські препарати — активоване вугілля. камфору, а також ефірні масла для застосування в парфумерії, кондитерській промисловості, медицині. А насіння сибірської сосни називають «кедровими горішками» та вживають його в їжу.

Крім того, хвойні виділяють особливі речовини — фітонциди, летючі речовини, що пригнічують розвиток хвороботворних мікроорганізмів. Тому в хвойних лісах розміщують санаторії та лікарні для лікування людей, що страждають захворюваннями органів дихання.

Застосування у медицині мають й інші рослини відділу Голонасінні. З гінкго дволопатевого виготовляють цінні ліки для покращення діяльності головного мозку, пам’яті. Ефедра двоколоскова — сировина для виробництва ефедрину.

• < Попередня
• Наступна >