Breadcrumbs

Ви тут: HomeГДЗБіологіяГдз біологія 6 клас Костіков (2014) § 26. Листок — бічний орган пагона

§ 26. Листок — бічний орган пагона

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які основні частини листка та їх функції?

Листок — бічний вегетативний орган рослини, що розвивається на стеблі, складається з листкової пластинки, черешка й прилистків. Листки у більшості рослин зелені, найчастіше — пластинчасті, звичайно мають двобічну симетрію. Кількість листків на одній рослині може сильно відрізнятися, наприклад, рахують, що в середньому на одному дорослому дубі росте 250 000 листків. Розміри листків варіюють в основному від 3 до 15 см, але є і листки-гіганти деяких пальм та папоротей довжиною 15 м.

Листок пристосований до здійснення таких основних функцій: фотосинтез; транспірація (випаровування водяної пари в атмосферу); газообмін.

Крім перерахованих основних функцій, листок може виконувати ще такі функції: запасаючу — накопичення поживних речовин (капуста, цибуля) або води (алое); захисну — від поїдання тваринами (колючки кактуса та барбарису); здійснення вегетативного розмноження (бегонія, фіалка); ловильного апарату (комахоїдні рослини — не- пентес, росичка); видалення продуктів обміну речовин під час листопаду (у дерев і кущів); закріплення стебел (вусики гороху, вики).

2. Що таке склад пі листки, якими вони бувають?

Листки бувають прості та складні. Простий листок складається із черешка та однієї листкової пластинки. Під час листопаду листкова пластинка простого листка відпадає разом із черешком. Спільний черешок складного листка несе декілька листкових пластинок. Кожен листочок складного листка під час листопаду може відпадати самостійно.

Складні листки бувають трійчастими. перистоскладпими та пальчасто-складними. Трійчасті листки мають усього три листочки, які власними короткими черешками прикріплюються до спільного черешка (наприклад, у конюшини, суниць). У пальчасто-складних листків подібна будова, однак кількість листочків перевищує три, наприклад листки гіркокаштана звичайного.

У перистоскладних листків окремі листочки розташовані попарно вздовж спільного черешка.

У парноперистоскладних листків верхівка спільного черешка закінчується парою листочків (у карагани), а у непарноперистоскладних — одним (у шипшини, горобини).

Розмір і форма листків є спадковою ознакою. Лише в окремих випадках, найчастіше у декоративних садових форм, листкова пластинка може змінювати свою форму і навіть забарвлення.

3. Що таке жилка листка, які в неї функції? Які типи жилкування ви знаєте?

Листкова пластинка має жилки. Вони відходять від черешка листка і розгалужуються в його пластинці. Жилки — судинно-волокнисті пучки, які поєднують листок зі стеблом. Вони складают. Функції жилок — провідна (постачання листків водою, мінеральними солями та виведення з них продуктів асиміляції) та механічна (жилки є опорою для листкової паренхіми і захищають листки від розривів). Жилкування листка — це порядок розташування жилок у листковій пластинці.

Розрізняють основні види жилкування листків — сітчасте, паралельне та дугове. Сітчасте жилкування зустрічається найчастіше, від однієї або кількох великих жилок відгалужуються бічні, більш тонкі, які при подальшому галуженні утворюють густу сітку дрібних жилок, воно в основному властиве дводольним рослинам.

Паралельне і дугове жилкування найчастіше зустрічається в однодольних рослин. При паралельному жилкуванні листкову пластинку від основи до верхівки пронизує декілька однакових паралельних нерозгалужепих жилок (злакові, осокові).

При дуговому жилкуванні в листок входить одна жилка, бічні жилки відходять від головної і продовжуються дугоподібно, не розгалужуючись (конвалія). У гінкго дволопатевого кожна з жилок галузиться на дві бічні рівноцінні жилки, таке жилкування називають дихотомічним. У мохоподібних, плауно- подібних, деяких хвойних пластинку пронизує лише один провідний пучок — центральна жилка, таке жилкування називають простим.

4. Які існують типи листкорозміщення?

Листкорозміщення — спосіб розміщення листків на пагоні. Листки на пагоні укріплені на стеблових вузлах. Розрізняють такі види: чергове — коли листки розміщені навколо стебла по одному, ніби чергуючись по спіралі (яблуня). Супротивне — коли по кожному стебловому вузлі розміщено по два листки один проти одного (бузок, клен). Мутовчасте або кільчасте — коли на стебловому вузлі розміщено по три і більше листків (вороняче око, елодея).

Будь-яке листкорозміщення дозволяє рослинам вловлювати максимальну кількість світла, оскільки кожен листок займає на пагоні своє певне місце і не затінює нижче лежачого.

5. Що таке листопад, яке його біологічне значення?

Листопад — це процес опадання листків у дерев і чагарників у зв'язку з їх старінням.

Опаданню передують біохімічні зміни у клітинах та утворення при основі листків відокремлюючого шару. Перед листопадом у листку руйнуються пігменти, насамперед хлорофіл. В зв’язку з цим змінюється колір листка. Після опадання листка на стеблі лишається листковий рубець.

В процесі вегетації у листках відкладаються багато не використаних під час обміну мінеральних речовин. Тому під час листопаду рослини звільняються від нерозчинних продуктів метаболізму. Листки більшості квіткових рослин живуть лише протягом кількох теплих місяців року. В однорічних видів вони відмирають разом з іншими надземними частинами. У одних багаторічних дерев’янистих рослин листки можуть повністю опадати в певну пору року, в інших — кожен листок живе кілька років. Рослини, листки яких розвиваються протягом одного вегетативного сезону і щорічно з настанням несприятливих умов опадають, називають листопадними.

Листки вічнозелених рослин живуть від 1 до 15 років. Відмирання частини старих і утворення нових листків відбувається постійно, дерево здається вічнозеленим (хвойні, цитрусові). Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад — масове опадання листків на холодний або жаркий період року.

В помірних зонах дерева скидають листки на зиму, коли корені не можуть подавати воду з мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року. Опадання листків має важливе біологічне значення, особливо в лісах. На безлистих гілках не затримується сніг. Під впливом Грунтових мікроорганізмів опалі рештки листків мінералізуються, включаються в біотичний кругообіг, збільшуючи цим мінеральний запас ґрунту. Крім того, листки вкривають коріння і захищають його від вимерзання.