§ 19. Губка та хара: на шляху до тварин та рослин
- Деталі
- Категорія: Гдз біологія 6 клас Костіков (2014)
- Останнє оновлення: 17 листопада 2014
- Автор: admin
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що спільного з протистами мають губки?
Особливості будови і розвитку губок змушують відокремлювати їх від усіх інших багатоклітинних і розглядати як особливу гілку тваринного світу (Parazoa), що відходить від одноклітинних незалежно від усіх інших.
В організації губок багато ознак примітивності. Насамперед, губки не мають справжніх тканин. Деякі зрілі їх клітини здатні втрачати свою форму І і вільно переходити з одного шару клітин в інший. Все це свідчення того, що губки — просто влаштовані представники багатоклітинних.
Деякі зоологи вважають, що серед одноклітинних групою, яка могла бути вихідною для губок, є комірцеві джгутикові. Вони забезпечені джгутиками і плазматичними комірцями, подібними до тих, які є у губок. Таких утворень немає ніде в тваринному світі, крім губок і комірцевих джгутикових.
Інші вчені не відносять губок до багатоклітинних тварин, вважають що губки — високорозвинені колоніальнайпростіші. У будь-якому випадку губки — найближчі родичі багатоклітинних тварин.
2. Чим хара нагадує справжні наземні рослини?
Харa поєднує у собі ознаки як вищих рослин, так і водоростей. Це досить великі багатоклітинні рослини, розміри сланей яких становлять від 20—30см до 1—2 м. Зовні ці водорості схожі на вищі рослини — хвощі. Слань виглядає як гіллястий кущ з ниткоподібними або стеблоподібними пагонами зеленого кольору. Від багатоклітинних вузлів основного "стебла" колотівками відходять бічні гілки. Зростання основних розгалужених пагонів не обмежене, тоді як для бічних пагонів (аналогів листя) характерний обмежений ріст. До дна водойм талом прикріплюється за допомогою численних тонких безбарвних ризоїдів.
У структурі клітин вузлів та міжвузлів харових водоростей є суттєві відмінності. Так, кожне міжвузля представлено єдиною подовженою багатоядерною клітиною гігантських розмірів (до декількох сантиметрів у довжину). Оболонки клітин міжвузлів можуть звапнуватися. Дані клітини не здатні до поділу. У вузлах зосереджено кілька дрібних одноядерних клітин, які в ході поділу диференціюються й утворюють колотівку "листя" і бічні пагони «стебла».
Розмноження харових водоростей відбувається вегетативним і статевим способом. При вегетативному розмноженні нова рослина з’являється з особливих бульбочок на ризоїдах або зірчастих скупчень клітин в області нижніх стеблових вузлів.
Статеві органи харових водоростей добре розвинені. Оогонії (жіночі) та антеридії (чоловічі) органи багатоклітинні, у більшості видів знаходяться на одній рослині у однодомних форм, рідко зустрічаються дводомні рослини. Запліднення здійснюється на материнської особини. При злитті сперматозоїда та яйцеклітини утворюється зигота, яка дає початок новій рослині.