Тема 1. Живі організми складаються з клітин. § 5. Мікроскоп та дослідження клітини: екскурс в історію

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Хто першим побачив клітину?

Першим, кому випала велика честь відкрити завісу в. невідомий досі світ мікроорганізмів, що грають найважливішу роль у природі в у житті людей, Антоні Ван Левенгук. Голландський майстер Антоні. вал Левенгук (Anton van Leeuwenhoek, 1632 — 1723) прочитав пращ англійського натураліста Роберта Гука «Мікрографія» (англ. Micrographia), незабаром після його публікації. Книга викликала у цього інтерес до вивчення навколишньої природи за допомогою лінз. Разом з Марчелло Мальпігі Левенгук ввів використання мікроскопів для зоологічних досліджень. Освоївши ремесло шліфувальника, Левенгук став дуже майстерним і успішним виробником лінз. Встановлюючи свої лінзи в металеві оправи, він зібрав мікроскоп і з його допомогою проводив найновітніші на ті часи дослідження. Лінзи, які він виготовляв, були не зручні і малі, для роботи з ними потрібен був певний навик, проте з їх допомогою було зроблено ряд найважливіших відкриттів. Всього за своє життя він виготовив понад 500 лінз і біля 25 мікроскопів, 9 з яких дійшли до наших днів.

Вважається, що Левенгук зумів створити мікроскоп, що дозволяв отримати 500-кратне збільшення, однак максимальне збільшення, яке можна отримати за допомогою збережених мікроскопів, становить 275. У 1674 Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплі води «звірків» — рухомі живі організми (інфузорії, амеби). У 1683 році описав бактерії, дріжджі, найпростіші, волокна кришталика, лусочки епідермісу шкіри. Левенгук вперше спостерігав тваринні клітини — еритроцити і сперматозоїди. Спостережувані об’єкти Левенгук замальовував, а свої спостереження описував у листах (загальною кількістю близько 300), які протягом більш ніж 50 років відсилав до Лондонського королівського товариства, а також деяким ученим. У 1673 році його листи вперше були опубліковані в журналі Лондонського королівського товариства «Філософські записки» (англ. Philosophical Transactions). 8 лютого 1680 року Левенгук був обраний дійсним членом Лондонського Королівського товариства, незважаючи на те, що він не знав латині та за тодішніми правилами не міг називатися справжнім ученим. Пізніше його прийняли у Французьку академію наук. Відкриття Левенгука стали сенсацією. Короновані особи схиляли свої вінценосні голови над чарівними лінзами; бажаючи якнайкраще роздивитися пані інфузорію-туфельку. У 1698 році Левенгука відвідав і Петро І. На створення «Подорожей Гулливера» надихнуло Джонатана Свифта знайомство з мікроорганізмами у Левінгука.

3. Які положення клітинної теорії сформулював М. Шлейден та Т. Шванн?

З чого складається рослина?

З чого складаються тварини?

Чи є клітини у бактерій?

Що спільного між рослиною і людиною?

Клітина — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів.

Всі живі організми або складаються з безлічі клітин (багатоклітинні тварини, рослини і гриби), або є одноклітинними організмами (найпростіші і бактерії). До неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин. Усі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. До одноклітинних належать бактерії, археї, деякі водорості і гриби, а також найпростіші. Колоніальні та багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин. Різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми складаються з недиференційованих або слабо диференційованих клітин, які можуть виживати одна без одної. Клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності. До багатоклітинних організмів належить зокрема і людина.

Рослини та людина — живі організми, мають клітинну будову, подібний хімічний склад, їм властивий обмін речовин, живлення, дихання, секреція, ріст, розмноження, розвиток, подразливість, адаптація, спадковість, мінливість.

• < Попередня
• Наступна >