Практична робота №7 вимірювання температури тіла в різних його ділянках (пахвова ямка, ротовий отвір)

МЕТА: вимірювання температури тіла ртутним термометром у пахвовій ямці.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: ртутний термометр, склянка з дезінфікуючим розчином фурациліну, рушник для витирання термометра.

ХІД РОБОТИ

1.   Термометр збийте і помістіть у пахвову ділянку на 10 хв. Запишіть результат.

2.   Ополосніть ртутний резервуар термометра в дезінфікуючому розчині та обітріть його рушником. Обережно покладіть термометр на слизову оболонку порожнини рота під язик. Вимірюйте температуру протягом 7-8 хв. Запишіть результат.

3. Вимірювання температури тіла термометром на рідких кристалах («Термотест»). Складіть температурну карту людини. Зробіть те саме після 10 присідань досліджуваного. Запишіть результат.

4.   Намалюйте схематично тіло людини й позначте на ньому дані температури свого тіла.

ВИСНОВОК

На основі порівняння отриманих результатів поясніть відмінності в температурі тіла в різних його частинах та при різних станах.

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Підтримання сталості температури тіла забезпечує процес теплорегуляції, що триває впродовж усього життя людини. Він зумовлює утворення тепла в організмі — теплоутворення і віддавання його організмом — тепловіддачу.

Процес теплоутворення відбувається переважно хімічним шляхом, коли при розщепленні та окисненні в мітохондріях жирів, вуглеводів і білків вивільняється енергія. Частина її йде на утворення АТФ, більша частина втрачається у вигляді тепла. Найбільше тепла в організмі людини виробляють органи з напруженим обміном речовин. Це насамперед печінка, температура якої становить 37,8-38 С, та скелетні м’язи, що мають температуру 37-37,2 С. За звичайних умов довкілля у спокійному стані в людини майже 70% тепла утворюється за рахунок печінки і 30% — за рахунок скелетних м’язів і внутрішніх органів. Під час фізичного напруження навпаки, 70% тепла утворюється завдяки м’язам, що працюють, а решта — завдяки печінці й іншим внутрішнім органам. Регулюється температура в організмі за допомогою крові.

Регуляція теплоутворення відбувається за рахунок нервово-гуморальних механізмів і хімічним шляхом — підсиленням або послабленням обміну речовин та енергії. Впливають на цей процес температура довкілля та стан фізичної активності.

Організм віддає теплову енергію за допомогою фізичних процесів. Сюди належить: тепловипромінювання, конвекція — рух і перемішування нагрітого тілом повітря теплопроведення, або кондукція — віддавання тепла предметам, які безпосередньо стикаються з поверхнею тіла (повітря, одяг), та випаровування води з поверхні тіла й легенів. У стані значного фізичного напруження тепловіддача також зростає за рахунок випаровування: воно становить 75% від загальної втрати тепла; на тепловипромінювання та конвекцію відповідно припадає 10 і 15%. Випаровування води через шкіру з потом називається потовиділенням.

Температура тіла є інтегральною оцінкою гарної праці не тільки системи терморегулювання, а й усіх інших систем організму. Середнє коливання температури у шкіряній складці пахвової ділянки складає 36,4-36,8'С. Нормою також вважається коливання від 36 до 37. Температура дещо підвищується після прийняття їжі, великих фізичних навантажень та у спекотному приміщенні. Вранці температура зазвичай нижча, ввечері — вища. В нормі температура слизової оболонки порожнини рота вище на 0,5 С, ніж у пахвовій складці.

Різниця температур у пахвовій складці та на слизовій оболонці порожнини рота обумовлена різною інтенсивністю периферичного кровообігу у зазначених ділянках тіла.

• < Попередня
• Наступна >