Breadcrumbs

Ви тут: HomeГДЗБіологіяГдз Біологія 9 клас (до підручника С. В. Страшко та ін.) Лабораторна робота № 3 мікроскопічна будова крові людини

Лабораторна робота № 3 мікроскопічна будова крові людини

МЕТА: навчитися виявляти взаємозв’язок будови та функцій формених елементів крові, зокрема еритроцитів.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: мікроскоп, мікропрепарати крові людини та жаби.

ХІД РОБОТИ

1.   Підготуйте мікроскоп до роботи.

2.   У незабарвленому мазку крові людини під мікроскопом роздивіться червоні еритроцити, лейкоцити й тромбоцити.

3.   У забарвленому мазку крові людини, особливо при великому збільшенні, усі складові елементи крові видно краще. Порівняйте мікроскопічну картину з рис. 1. Як видно, лейкоцитів у мазку значно менше, аніж еритроцитів, вони більші від еритроцитів, мають ядра. Еритроцити ядер не мають.

4. На мікропрепараті розгляньте кров жаби при малому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу і/а наявність ядра в еритроцитах.

ВИСНОВОК

Обґрунтуйте взаємозв’язок будови еритроцитів людини з інтенсивністю обміну речовин та енергії.

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Еритроцити — дрібні клітини крові, які в процесі дозрівання втрачають ядро й мають форму двоввігнутих дисків діаметром 7-8 мкм. Загальна площа всіх еритроцитів досягає 3000 м-. Така велика загальна площа еритроцитів зумовлена їх значною кількістю та формою двоввігнутого диска. Особливість форми еритроцитів спричинена специфічною функцією — перенесення кисню. В еритроциті немає жодної точки, яка б знаходилася від поверхні більш як на 0,85 мкм. Якщо б еритроцити мали форму кулі, то центр клітини знаходився 6 від її поверхні на відстані 2,5 мкм, а загальна площа еритроцитів була на 20% меншою.

Через відсутність ядра еритроцит засвоює у 200 разів менше кисню для власних потреб, ніж його ядерні попередники. Забезпечуючи киснем увесь організм, він витрачає на себе мізерну частину того кисню, який переносить. Однак, унаслідок відсутності процесів регенерації, еритроцити мають тривалість життя лише близько 120 діб. Вони гинуть у печінці та селезінці. В одному літрі крові здорової людини міститься 4-5 х 1012- еритроцитів, а всього людина мас 25 трлн цих клітин. Еритроцити містять унікальну хімічну сполуку — гемоглобін — кров’яний пігмент. В одному літрі крові людини міститься 135-160 г гемоглобіну. Основною властивістю гемоглобіну є здатність утворювати нестійкі сполуки з киснем та вуглекислим газом. А його основна функція — транспортування кисню від легенів до тканин та виведення вуглекислого газу з цих тканин. У легенях під час вдиху гемоглобін тимчасово з’єднується з киснем у нестійку сполуку, що називається оксигемоглобіном. Кров, яка забирає кисень від легенів, е артеріальною. Завдяки великій кількості оксигемоглобіну вона мас яскраво-червоний колір.

Жаби мають еліптичні еритроцити з ядром. їх еритроцити значно більші,ніж у людини, але кількість менша. Через присутність ядер до органів жаби доходить менша кількість кисню. Таким чином, інтенсивність обміну речовин та енергії в людини доволі швидка, тому еритроцити мають особливу форму двоввігнутих дисків та в них відсутнє ядро. Це забезпечує значне збільшення об'єму перенесеного газу.