Breadcrumbs

Інститутка

Формат: txt

Завантажити

 

Вершиною творчості Марка Вовчка стала “Інститутка” (1859-1861), перша в українській літературі соціальна повість. Її зміст має глибоко життєву основу, тому композиція гранично проста. Групування персонажів носить подвійний характер: вони протиставляються не тільки за своїм соціальним становищем (звідси й жанр твору): з одного боку, кріпаки Прокіп, Назар, Устина, Катря, бабуся, з іншого — пани, а й з погляду їх життєвої активності (рішучі Прокіп і Назар — пасивна бабуся; агресивна панночка — бездіяльно-безхарактерний лікар). Особливістю композиції повісті є й те, що оповідь, як і в “Народних оповіданнях”, ведеться від першої особи. Цікаво, що тут першою особою виступає одна з головних героїнь твору Устина. Вона і красна вродою, і смілива, і до роботи метка, і до жартів уміла, тільки талану не має. Втіленням життєвого досвіду є у повісті бабуся. Завжди спокійна, врівноважена, вона вміє потішити і розрадити кожного, знайти добре слово.

За принципом контрасту творяться характери панів. Панночка-інститутка, якій автор навмисне, щоб надати образові більш узагальнених рис, навіть не дає імені, красива зовні (за оцінкою Устини, “здається, і не змалювати такої кралі!”), але огидна душею.

Композиція і мова твору вражають глибиною проникнення автора у народний характер українців. У ній — динамічні діалоги і плавна, пісенна оповідь. Пейзажів у повісті небагато, всі вони стислі, але запам’ятовуються своїм ліризмом і ритмічною мелодійністю. Фольклорне походження мають численні звертання, метафори, синонімічні повтори. Улюблений прийом письменниці — порівняння (“люта, аж у роті чорно”; “дивиться так, що аж молоко кисне”).

У творі відчувається ще досить сильний вплив романтизму та сентименталізму, хоча Марко Вовчок утверджує своєю повістю новий напрям у літературі — реалізм.

[8]