Варіант 12
- Деталі
- Категорія: Відповіді до підсумкових контрольних робіт з української літератури ДПА-2015
- Останнє оновлення: 26 травня 2015
- Автор: Super User
1. Помста княгині Ольги древлянам («Повість минулих літ») свідчить про неї як про (Б) жорстоку і хитру правительку.
2. Учення Г. Сковороди про споріднену пращо втілено у творі (Б) «Бджола та Шершень».
3. «Золото — не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї дооре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших...» кажуть про [Г] Наталку («Наталка Полтавка»),
4. «Що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває» орел Прометеєві у творі (А) «Кавказ».
5. Викупляти з неволі козаків у «Чорній раді» уважав своїм призначенням (В) Божий чоловік.
6. «Молода, батьку, знайшлась би друга, а Кирила Тура другого не буде», — каже герой твору (В) «Чорна рада».
7. Твір «Максим Тримач» написано в манері (А) романтичній.
8. Основною частиною твору Тараса Шевченка "Розрита могила» є [Б] звернення до українців, до пам'яті попередників, сучасників, нащадків.
9. Сатиричним є твір Тараса Шевченка (Б)«Сон» («У всякого своя доля...»).
10. Головною думкою твору "Тигролови" є (В) за будь-яких обставин людина найперше має бути Людина
11. М. Шашкевича, І. Вагилевич, Я. Головацького називають (Б) «Руською трійцею».
12. Виняткова особистість, яка діє в незвичайних обставинах, прагне свободи, гармонії з природою,- це ознаки літературного напряму (В) романтизму.
13. Епізод освячення ножів змальовано в поемі Т. Шевченка (Б) «Гаидамаки».
14. Опис хутора над Дніпром, що належав Максимові Тримачу, зображення його (Максима) як заможного козака у творі Марка Вовчка є (Г) експозицією.
15. Продовжують традиції І. Величковського в сучасній українській літературі (В) В. Женченко, А. Мойсієнко.
16. П. Куліш започаткував в українській літературі різновид роману (Б) історичний.
17. Установіть відповідність прізвищ письменників та назв творів, авторами яких вони є
1-Г Марко Вовчок — «Максим Тримач»
2-А Тарас Шевченко — «До Основ'яненка»
3-В Іван Котляревський — «Наталка Полтавка»
4-Д Пантелеймон Куліш — «Чорна рада»
18. Установіть відповідність знакових місць із прізвищами письменників, яких вони стосуються
1-В Канів — Т. Шевченко
2-А хутір Мотронівка— П. Куліш
3-Д Полтава — І. Котляревський
4-Б Орел — Марко Вовчок
19. Установіть відповідність персонажів з назвами творів, де вони діють
1-Д Ярема Галайда — «Гайдамаки»
2-А Катря — «Максим Тримач»
3-Б возний — «Наталка Полтавка» ^
4-Г Наталка Сірко — «Тигролови»
20. Установіть відповідність цитат з назвами творів, звідки їх узято
1-В «Тяжко-важко сиротині, / А ніхто не бачить... / Тільки ворог, що сміється... / Смійся, лютий враже! і Та не дуже, бо все гине, — / Слава не поляже; / Не поляже, а розкаже, / Що діялось в світі, / Чия правда, чия кривда /1 чиї ми діти» — «До Основ’яненка»
2-А «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь» — «Енеїда»
3-Б «Байдуже смерті, мужик то чи цар, / все пожере, як солому пожар. / Хто ж бо зневажить страшну її сталь? / Той, в кого совість, як чистий кришталь...» — «Всякому місту — звичай і права»
4-Г «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона: / їх Бог блогословляє, / Добро їм посилає, /І з ними вік живе» — «Наталка Полтавка»
21. Першою україномовною повістю нової української літератури є твір Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся".
22. Зв’язок з «нечистою силою» як метафора злодіяння показаний у творі Миколи Гоголя «Вечір проти Івани Купила».
23. Поетами-романтиками вважають (записати не менше трьох прізвищ) Є. Гребінку, В. Забілу, М. Петренка.
24. Гема жіночої долі простежується у творах Г. Шевченка (записати не менше трьох) «Наймичка», «Марія», «Катерина».
25. Які жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»?
В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року». За словами автора, у «Чорній раді» він виконав «завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман».
Сюжет «Чорної ради» взято з історії. Він грунтується на подіях гак званої Руїни, доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали різні політичні й соціальні орієнтації, що призвели до «чорної» ради 1663 року. Боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького стала гострою як ніколи до того. Від різних соціальних груп висувалися на гетьманство Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а булава одна. «Чорна» рада («чорна» — бо в ній узяла участь «чернь», тобто народ) обрала гетьманом Брюховецького, який підступно завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх. Перемігши своїх конкурентів, Брюховецький стратив Сомка та його прибічників.
У романі дві сюжетні лінії — історична і любовна. Реальні герої і герої вигадані діють тут згідно з принципами романтизованої історичної легенди, де любовні пригоди переплітаються з описами суворих сторінок національної історії. Зобразивши дисгармонію у суспільному житті, Куліш залишив читачеві надію на гармонію внутрішню, душевну. Конкретно-історичне змалювання подій у романі завершується лірично: автор повідомляє про нову подружню пару — Лесю й Петра. Отже, repoї Куліша приходять до гармонії в особистому житті, у сімейній ідилії. Це вже вказівка на національну перспективу — міцна сім'я уявляється авторі запорукою збереження української самобутності, прадідівських звичаїв і традицій, народної моралі й самого народу.
П. Куліш визначив жанрову специфіку роману як хроніку, вказуючи тим самим на спорідненість з літописами. Хроніка як літературний твір передбачає послідовне викладання історії якоїсь суспільної чи навіть родинної події за тривалий проміжок часу. Використавши частково фольклорні матеріали, Куліш у «Чорній раді» спирався насамперед на архівні документи й літописи, прагнучи до максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту. Відомості про події, пов'язані з «чорною» радою. Куліш почерпнув з літописів Самовидця й Григорія Грабянки. Хоча письменник прагнув до історичної достовірності, митець перемагав у ньому історика. У романі «Чорна рада» Куліш не стільки описує чи оповідає, скільки виражає, подає жваві діалоги і полілоги, характерні репліки окремих людей. Письменник з успіхом вдався до художнього вимислу. У творі діють поряд з історичними і вигадані особи. Куліш зумів створити багатобарвний, різнобічний, живий і повнокровний образ козацької України 1663 р. Цей образ, у якому сконденсовано характерні особливості багатовікової історії Русі-України, символізує її драматичну, а то й трагічну долю ще від часів занепаду Київської Русі. Через символічний образ «нещасливої старосвітщини» письменник переконливо показав, що втрата державної самостійності Русі-України була спричинена насамперед соціальним розбратом, класово-становою боротьбою, руїнницькими діями національно безвідповідальних або й несвідомих елементів серед різних верств самої української народності, егоїстичною пристрастю національних провідників до гетьманування, небажанням національних сил об'єднатися в боротьбі проти чужоземних загарбників.
У ролі композиційного стрижня автор уміло використав романічний мотив дороги. Колишній паволоцький полковник, а тепер священик Шрам (прообразом його став Іван Попович, який згадується в «Літописі Самовидця») разом із сином Петром вирушають із Правобережної України на Лівобережну до гетьмана Сомка, щоб підняти його проти зрадника Тетері. Аж до центральної, кульмінаційної в романі події — «чорної» ради — твір складається із сцен-зустрічей Шрама й молодого Шраменка з окремими особами та групами людей — представниками городових козаків, селян, міщан, запорожців, поміщиків, козацької старшини.
«Чорна рада» відразу ж після її виходу у світ здобула широке визнання. Із захопленням ознайомився з першим українським романом Т. Шевченко, про що він повідомляв авторові в листі від 5 грудня 1857р. «Спасибі тобі, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі». І. Франко називав,«Чорну раду» "найкращим твором історичної прози в українській літературі"
Поетика історичного роману "Чорна рада" багато в чому нагадує поетику європейської, зокрема вальтер-скотівської, романістики. Можна спостерігати ряд епізодів і ситуацій, подібних у творах обох письменників: герої збираються в дорогу або перебувають у дорозі; кохання на тлі заколоту в країні тощо. Та, скориставшись прийомами жанру, П. Куліш наповнив його національним змістом, створив національні типи, порушив важливі питання історії України.