Варіант 11

1. У романі П. Куліша «Чорна рада» йдеться про (В) обрання гетьмана на Ніжинській раді (після смерті Б. Хмельницького).

2. «Зложити до купи обидва береги Дніпрові... щоб обидва... приклонились під одну булаву!» — закликав герой твору «Чорна рада» (В) Сомко.

3. Основою для написання Т. Шевченком поеми «Гайдамаки» стали (Б) особисті враження від розповідей діда, фольклорні твори,

4. Видами комічного є (Б) гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск.

5. Основні ознаки народної балади записано в рядку (А) психологізм, незвичайність описуваних подій, трагізм.

6. Зачинателем нової української літератури на західних землях України вважають (Г) М. Шашкевича.

7. Про оплакування полеглого зозулями-жалібницями йдеться в баладі (А)«Ой летіла стріла».

8. Біблія розпочинається (Б) книгою Буття

9. Літописи належать до літератури (В) оригінальної.

10. Найталановитішим письменником-полемістом вважають (В) Івана Вишенського.  

11. До козацьких літописів належить (Г) «Літопис Самовидця».

12. Однією із жанрових форм шкільної драми є (Б) інтермедія.

13. Вертеп — це (В)  старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п'єси.

14. Іван Котляревський працював над «Енеїдою» близько [В] 30 років.

15. Зав’язкою в сюжеті п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є (А) зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж.

16. Автор утверджує закони народної моралі, за якими на статку, що отриманий нечесним, злочинним шляхом, щастя не збудуєш, у творі (Б) «Вечір проти Івана Купала».

17. Установіть відповідність хронологічних меж і періодів творчості Т. Шевченка

1-В 1837-1843 — ранній період

2-А 1843-1847 — період «трьох літ»

3-Г 1847-1857 — період заслання

4-Б 1857-1861 — період останніх років життя

18.    Установіть відповідність персонажів з назвами творів, де вони діють

1-Г    Низ, Евріал, Турн — «Енеїда»

2-Д    Черевань, Матвій Гвинтовка, княгиня — «Чорна рада»

3-A    Катря, Семен, Тетяна — «Максим Гримач»

4-Б    Терпилиха, Макогоненко, Тетерваковський — Наталка Полтавка»

19.    Установіть відповідність між тропами та їх прикладами

1-Д    Заплету віночок, — анафора

Заплету шовковий,

На шастя, на долю,

На чорні брови.

2-Б    Добрий вечір тобі, пане господарю, — рефрен

радуйся!

Ой радуйся, земле. Син Божий народився.

Застеляйте столи та все килимами, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий

народився.

3-A    Ой весна, весна — днем красна, — персоніфікація

Що ти нам, весно, принесла?

4-В    Та вдарили з семи гармат - гіпербола   

У середу вранці,

Накидали за годину    

Панів повні шанці...

20.    Установіть відповідність епізодів роману Івана Багряного «Тигролови» та елементів сюжету, до яких вони належать

1-Б    «Перед ним сиділа дівчина. Але не Наталка, не сестра. Зовсім не вона. Чужа якась дівчина. Але така ж хороша та бистроока, із стрічкою над чолом, і юна, смаглява від сонця» — розвиток дії

2-А    «— Тут... я тобі... й рев, тут я тобі й трибунал! — Підкинув гвинтівку і вистрелив. Аж тому з голови пихнуло» — кульмінація

3-Г «Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон» — експозиція

4-В «Той божевільний, той маніяк вистрибнув... Гак, вистрибнув на ходу поїзда» — зав'язка

21.    Перша пам'ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою і започаткувала становлення нової української літератури. — «Енеїда».

22.    Невеличкі комічні п’єси чи сценки, які ставили між актами основної драми, — інтермедії.
23.    Відгуком на тогочасну імперську політику Росії є твір Т. Шевченка «Кавказ».

24.    За жанром твір Т. Шевченка «Великий льох» — поема-містерія.

25.    Яке значення алегоричних образів байок Григорія Сковороди?

Як байкар Григорій Сковорода мав своїх попередників в Україні. Алегоричні сюжетні оповідання з повчальними висновками здавна відомі в народній творчості. Уже в XVII ст. з’являється і літературна байка, але як складова частина деяких проповідей, полемічних послань. Подібними прийомами користувався також Сковорода у власних філософських трактатах. Але він пішов далі від своїх попередників, виділивши байку в самостійний жанр. Свідченням цього була його збірка «Басні Харьковскія» (1774). Тому Сковороду вважають зачинателем української літературної байки.

Збірка «Басні Харьковскія» складається із 30 байок, які мають дидактичне і філософське спрямування. Автор роздумує над багатьма явищами сучасного йому життя. Його цікавили не стільки побутові явища, скільки людська природа, душа людини, її серце. «Басні Харьковскія» написані прозою. Вони складаються з двох частин: фабули і «сили», тобто висновку, моралі, яка в останніх п'ятнадцяти байках значно переважаєфабулу, перетворюючись на невеликий філософський трактат, в окремих байках «сила» є синтезом тематично споріднених прислів’їв і приказок. Посилається автор і на висловлювання видатних мислителів або тексти з Біблії.

Основну групу байок Сковорода присвятив прославленню суспільно-корисної, «сродної» праці, відповідної природним покликанням і здібностям людини. Так, у байці «Бджола та Шершень» письменник розкриває суспільне й моральне значення праці. Перша частина байки — це короткий діалог між працьовитою Бджолою і дармоїдом Шершнем. Він називає Бджолу «глупою» за те, що вона так пильно трудиться, а плоди її праці забирають люди. Бджола відповідає, що їм, бджолам, набагато приємніше саме збирати мед, ніж його споживати: «К сему мы рождены».

А далі йде повчальна частина— «сила». Автор роз'яснює, що Шершень — це людина, яка живе «хищенієм чуждаго» і лише для того, щоб їсти і пити. А Бджола — це «герб мудраго человека», шо займається «сродною» працею. Сковорода впродовж усього життя роздумував над проблемою «сродності». Сенс життя — у тому, щоб знайти себе у творчій праці на благо інших. На прикладі тварин (собаки й кота) автор розвиває цю ідею: «И нет радостнее, как жить по натуре». Свої роздуми про те, що треба вчитися жиги згідно з природою, він підсумовує цитатою з Епікура: «Благодареніє блаженной натуре за то, что нужное сделала нетрудным, а трудное ненужным». А вся байка завершується словами апостола Павла: «Иже єсть всяческая во всем...» Усе на світі мас глибокий зміст («всяческая во всем»), і завдання людини цей зміст знаходити насамперед у своїй душі, у своєму серці й у всьому сущому.

У байці «Олениця і Кабан» Сковорода знову повертається до ідеї природженої («сродної») праці, адже про людину судять не за її одягом чи словами, а за справами. Тому Олениця називає Кабана так само, як і раніше, хоч він «підвищений у Барани»: «Ви ж так само, як і колись, риєте землю і ламаєте тини».

У ряді байок («Собака і Вовк», «Соловей, Жайворонок і Дрізд») Сковорода прославляє дружбу людей. У байці «Собака і Вовк» автор називає своїх персонажів античними іменами (пастух Тітир, собаки Левкон і Фирідам), немовби підкреслюючи цим самим важливість теми. Дві собаки, які жили у великій дружбі, прославились серед диких і домашніх тварин. Вовк, «побужден их славою», намагався стати третім їх другом. Він розказав собакам про своє знатне походження і «модні науки», які вивчав. А щоб ще більше прихилити до себе собак, нагадав, що він у чомусь схожий на них — «голосом і волосом». І цитує латинське прислів’я: «Бог веде подібне до подібного». Однак собаки не погоджуються на дружбу з Вовком, хоч він і в чомусь подібний до них, бо серце його «далече отстоит». Єднаючись, люди мусять бути чесними, мати єдність сердець і поглядів. У вовка ж - «лукавий взор», «косо» спрямований на баранчика. У «силі» стверджена думка про те, що дружбу може утвердити тільки «сердце, в мыслях согласное, и одинокая чест ность».

Отже, байки Сковороди були значним досягненням у цьому жанрі в давній українській літературі. Письменник через алегорії утверджував у них найвищі людські чесноти: працьовитість, скромність, чесність, порядність — і вивів цей жанр на самостійний шлях розвитку.