Варіант 9

1.    «Трудяща, дуже працьовита, / Весела, гарна, сановита, / Бідняжка, що була вдова...», — так в «Енеїлі» сказано про (Б) Дідону.

2.    «Юнак — 25 літ, русявий, атлет, авіатор рік... Суджений на 25 років тчк... На ймення...» — йдеться про [В] Григорія Многогрішного («Тигролови»).

3.    Поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив [В] Я. де Бальмену.

4.    Т. Шевченка вважають [В] основоположником нової української літератури.

5.    Слова: «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури...» — сказані про [Б] Т Шевченка.

6.    Завжди мають щастя, за словами героїні твору «Тигролови», (Г) «сміливі».

7.    Антиподом до образу Сомка в "Чорній раді" є образ [А] Брюховецького.

8.    Три лірники в поемі-містерії "Великий льох" уособлюють (В) інтелігенцію, яка не дбала про духовний розвиток та славу рідного краю.

9.    Слова «Якщо внадиться вовк до овець то виносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить» (за «Повістю минулих літ») сказано про князя (Б) Ігоря.

10.    На думку Г. Сковороди, «Багатством живиться тіло, а душу звеселяє [А] споріднена праця»

11.    «...Білолика, красна, / Курносенька, очима ясна. / І вся, як з кров’ю молоко. ..» — героїня поеми Котляревського «Енеїда» (Б) Венера.

12.    «Один живу на свиті, билинка на полі. Сирота — без роду, без племені, без талану, без приюту... Що робить — і сам не знаю. Був у городі, шукав місця, але скрізь опізнився», — скаржиться герой п’єси «Наталка Полтавка» [В] Микола.

13.    Конфлікт між почуттям щирого кохання двох людей і невблаганною долею, що присудила їм розлуку, лежить в основі твору (В) «Маруся».

14.    Лютим ворогом Григорія Многогрішного був [Г] Медвин.

15.    «...Дванадцять год учився у дяка в школі: у год вчистив граматику, два годи вчив часловець, півчварта года сидів над псалтирем і з молитвами зовсім вивчив, та півп’ятагола вчився писати, а цілісінький год вчився на щотах...» герой твору (Б) «Конотопська відьма» — Пістряк.

16.    Перша збірка Т. Г. Шевченка мала назву (Г) «Кобзар».

17.    Установіть відповідність дат з подіями життя Г. Г. Шевченка

1-Д    22 квітня 1838 р. — викуп із кріпацтва

2-А    9 березня 1814р. — народження

3-Г    10 березня 1861 р.—смерть

4-В    22 травня 1861 р. — перепохования в Україні

18.    Установіть відповідність

1-Б    відомий в українській літературі богослов, гіисьменник-полеміст, який прожив 40 років на горі Афон — І. Вишенський

2-В    мандрівний філософ, автор ідеї «еродної» праці — Г. Сковорода

3-A    зачинатель нової української літератури — І. Котляревський

4-Г    «батько» української прози, автор сатирично-реалістичної повісті — Г. Квітка-Основ’яненко

19.    Установіть відповідність тем творів з їх назвами

1-Г    зображення трагічної долі людини-особистості в тоталітарному суспільстві — «Тигролови»

2-А    зображення життя козацької верхівки в часи Великої Руїни — «Конотопська відьма»

3-В    зображення кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя — «Наталка Полтавка»

4-Д    зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти — «Маруся»

20.    Установіть відповідність між твором його автором

1-Д    «Маруся» — Квітка-Основ'яненко

2-А    "Наталка Полтавка" - Котляревський

3-Б    «Всякому місту - звичай і права» — Г. Сковорода

4-В    «Чорна рада» - П. Куліш

21.    Події Коліївщини стали історичною основою твору Тараса Шевченка «Гайдамаки».

22.    Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснили П. Куліш, /. Пулюй, /. Нечуй-Левицький.

23.    Три ворони, три лірники, три душі — символічні образи твору Т. Шевченка «Великий льох».

24.    Найбільш відомим зразком монументалізму є «Повість минулих літ».

25.    Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що «Енеїда» І. Котляревського — це енциклопедія народного життя? Чому?

Так, я погоджуюсь із думкою, що «Енеїда» І. Котляревського це енциклопедія народного життя. Так, «Енеїда» — це бурлескно-травестійний твір шо є переспівом знаменитої поеми Вергілія. Але письменник узяв з героїчної поеми лише імена героїв та основну сюжетну лінію про подорож Енея, своїх же персонажів перевдягнув в українське національне вбрання. Події розгортаються на тлі типових умов життя України XVIII століття. Котляревський виступає в «Енеїді» знавцем усної народної творчості та блискучим побутописцем. У творі широко представлені фольклорні традиції та етнографічні деталі.

Дуже часто в поемі йдеться про частування та прийоми гостей, що дало можливість автору детально описати, як зустрічають гостя українці, які страви входять до національної кухні. Наприклад, приймаючи Енея, Дідона частує його галушками і кулешем. Після обіду почалися розваги, заграла музика, усі пішли танцювати. Танцюють троянці та жителі Карфагена українські народні танці.

У поемі відтворено і характерне для того часу чумакування. В «Енеїді» воно згадується в комічному плані. Побачивши обідраних троянців уперше, Дідона спитала, чи не чумаки вони. Привезену з Криму сіль героїні, як дорогий у той час продукт, разом з іншими подарунками віддають Латинові.

Чудову картину з життя давньої України автор змальовує у сцені вивчення троянцями латинської граматики. За наказом Енея вони купили «Піярську граматику», тобто підручник, за яким учився і сам Котляревський. Щоб вивчити латинську мову, троянці користуються основним методом тогочасного навчання— визубрюють «граматику» напам'ять. Письменник сатирично зображує традиції схоластичної школи коли учнів примушували заучувати підручники слово в слово, не турбуючись про розуміння змісту.

Є у творі також згадки про речі хатнього і господарського вжитку: у Дідони троянці їдять з "полив'яних мисок" і «кленових тарілок». З «Енеїди» довідуємося і про національне вбрання українців кінця XVIII початку XIX століття — жіноче і чоловіче, селянське і панське, буденне і святкове. Венера носить «очіпок грезетовий», а на гулянні Дідони дівчата танцювали в дробушках, у чоботах і свитках.

У поемі знайшли широке відображення фольклорні звичаї, повір'я, народне мистецтво. Картини вечорниць, похорону, поминок, ворожіння за своєю точністю наближаються до етнографічних записів. Особливо часто звертається Котляревський до відтворення обрядів заклинання, лікування й чаклування, якими користувалися ворожки та знахарі. Венера скаржиться Нептунові, що пожежею на флоті Еней був так наляканий, що «насилу баби одшептали». Невтес радить Енеєві «заплювати горе». Поема подає відомості про давні ігри («у свиню», «у панаса», «у ворона»), про танці та пісні до них («горлиця», «журавель»).

Відтворення в «Енеїді» етнографії народу надає їй яскравого і чарівного національного колориту. Це одна з головних особливостей поеми. Національний колорит посилюється конкретніш географічним визначенням місця зображуваних подій: тут згадуються назви міст і сіл України (Полтава, Реше-тилівка), а також є згадки про історичні події (часи Богдана Хмельницького, гайдамаччина).

Отже, у поемі «Енеїда» Котляревський всебічно відтворив побут України XVIII - початку XIX століття. Яскравий і соковитий національний колорит є одним із засобів зображення сучасної письменникові дійсності. Цей твір — справжня енциклопедія життя України того часу, тому що в ньому повно та правдиво передано особливості епохи.

• < Попередня
• Наступна >