Варіант 7

1.    Максим (оповідання Марка Вовчка «Максим Тримач») не погоджується на одруження своєї доньки з наймитом Семеном, бо (Б) Семен — наймит, а не вильний козак.

2.    Символічний образ потяга-експреса, що мчить на Далекий Схід, наявний у творі (Г) «Тигролови».

3.    Іван Багряний у творі «Тигролови» використав автобіографічний факт (Б) перебування на Далекому Сході та в БАМЛАГу за вироком суду.

4.    Центральним конфліктом роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є боротьба (Г) за гетьманську булаву між Сомком та Брюховецьким.

5.    «...Моторний, / Ласкавий, гарний і проворний, / І гострий, як на бритві сталь» в «Енеїді» (В) Еней.

6.    «Сад божественних пісень» — назва (В) найвідомішої в поетичній спадщині Г. Сковороди збірки.

7.    Твір «Місяць на небі, зіроньки сяють» належить до пісень (В) родинно-побутових. 

8.    Найвідомішою пам’яткою житійної літератури є (Б) Києво-Печерський патерик.

9.    Рядки «Ой візьму я кріселечко, / Сяду край віконця, / А ще очі не дрімали, / А вже сходить сонце» взято із пісні про (Г) кохання.

10.    Слова «То не грім в степу грохоче, / То не хмара світ закрила, — / То татар велика сила/ Козаченьків обступила» є (А)заперечним порівнянням.

11.    Вислів з пісні "Віють вітри": «Де ти, милий чорнобривий, / Де ти?» — є (В) риторичним запитанням.

12.    Княгиня Ольга помстилася древлянам (за «Повістю минулих літ») за (А) смерть свого чоловіка.

13.    «Повість минулих літ» — найвідоміший зразок [Б)монументалізму.

14.    У творі «Максим Гримач» Марко Вовчок виступає проти закостенілих патріархальних звичаїв, зокрема родинної сваволі, деспотичного ставлення до жінки.

15.    У романі П. Куліша «Чорна рада» йдеться про (В) обрання гетьмана на Ніжинській раді (після смерті Б. Хмельницького).

16.    М. Мірошниченко, А. Мойсієнко, В. Женченко продовжили в сучасній українській літературі традиції, започатковані (Г) Величковським.

17.    Установіть відповідність між прислів’ями і тими, хто їх промовляє у романі «Чорна рада»

1-Д    Голодній кумі хліб на умі — Кирило Тур

2-А    Два коти в одному мішку не помиряться — Брюховецький

3-Б    Вовка скільки не годуй, а він усе в ліс дивиться — Гвинтовка

4-В    Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся — Пугач

18.    Установіть відповідність

1-В    бароко — передбачає суперечливе поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму та емблематичності, прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору

2-Б    сентименталізм — посилений інтерес до почуттів, емоційного сприйняття дійсності; метою творів є викликати в читача сльози, співчуття до героїв, що страждають або гинуть

3-Г    класицизм — свідоме прагнення найточніше, ясно, без зайвих прикрас висловити думку

4-А    романтизм — заперечує раціоналізм, сурову нормативність у художній творчості, висуває культ почуттів

19.    Установіть відповідність подій, що відбувались та період, коли вони відбувались    1-Д    «Тетянка плаче, старий Грима без шапки ходить, розхристаний...» — стан героїв після загибелі Катрі

2-А    «посивів, як той голуб сивий» — Гримач картає себе за те, що  сталося    

3-Б    «Да й понаходило їх чимало! В хаті й надворі...» — день весілля Тетяни

4-В    «...глянув тоді на Дніпро й згадав старшу дочку...» — Максим сумує, залишившись самотнім

20.    Установіть відповідність хронологічних меж і періодів творчості Т. Шевченка

1-В    1837—1843 — ранній період

2-А    1843-1847 — період «трьох літ»

3-Г    1847-1857 — період заслання

4-Б    1857-1861 — період останніх років життя

21.    Твори на біблійну тематику, які доповнювали або уточнювали Біблію, але з певних причин не були канонізовані церквою, — апокрифи.

22.    Автором творів «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Мертві душі», «Вечір проти Івана Купала» є Микола Гоголь.

23.    Остромирове Євангеліє та «Ізборник Святослава» — це перші рукописні книги Київської Русі.
24.    Аркан — ключовий образ поезії (записати автора і назву поезії) Василя Герасим’юка «Чоловічий танець».

25.    Яка ідейно-тематична спрямованість твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»?

Ціла низка творів Миколи Гоголя про Україну, написаних російською мовою, є неоціненним внеском у скарбницю літератур обох країн. Гоголь у своїй російській мові зберігав світоглядні українські фольклорні моделі. Відомо, що письменник з великою увагою ставився до народної української творчості, знав вірування, обряди, казки й легенди українського народу.

Так, легенда про цвіт папороті покладена в основу оповідання «Вечір проти Івана Купала». Темою цього твору с розповідь про те, як Петрусь заради щасливого кохання вимушений був пов'язати свою долю з «нечистою силою». Автор тут засуджує жорстокість, підступність, жагу до збагачення (Басаврюк), а також утверджує думку про те, що людина є творцем своєї долі; необхідно вміти самотужки долати ті труднощі, які трапляються на життєвому шляху, а не звертатися по допомогу до диявола.

Персонажі оповідання змальовані у фольклорних традиціях з використанням епітетів, порівнянь; пейзажі ніби доповнюють фантастичний світ, у якому діє «нечиста сила». У народному стилі ображено відьму, усі чарівні перетворення й дива. І хоча твір написаний російською мовою, М. Гоголь майстерно передав саме український колорит, цілком виправдано уводячи до тексту українські слова, приказки ("свитка, намисто", «бреше, сучий москаль», «що то вже, як у кого чорт-ма клепки в голові!»).

Микола Гоголь в оповіданні порушує актуальні на той час проблеми:

• соціальної нерівності як перешкоди до щасливого життя;
• казки та реалії життя;
• злочину і кари;
• духовності та «нечистої сили»;
• людини й довкілля.

Автор ставить перед собою доволі серйозну мету — художньо осягнути й розкрити читачам суть української національної душі, самої людської природи, корені добра і зла. Через те у творі звичне переплітається з незвичним, дійсність — зі сновидіннями й міфами. Такі невидимі глибини людського й національного духу, напевно, інакше й не розкриєш. Український світ Миколи Гоголя — світлий, сонячний, енергійний, злитий з чудовою природою, веселий у радощах і святкових розвагах, пристрасний, ніжний, відданий, дещо наївний у стосунках, сміливий і непримиренний — у боротьбі з темрявою. Микола Гоголь доводить, що «нечиста сила» — метафора злодіяння,
переконує читача, що чистота душі, остерігання гріха — Божий і людський заповіти.

Таким чином, художньо переосмислюючи народну легенду, М. Гоголь створив цілком оригінальний мистецький твір, який із цікавістю читають уже багато поколінь, переймаються трагічною долею героїв, зачаровуються чудовою мовою розповіді, шукають відповіді на вічне питання — як протистояти диявольській спокусі, що в усі віки переслідує людей.

• < Попередня
• Наступна >