Варіант 6

1.    Правильно утворено пару «персонаж — назва твору» в рядку [А] Катря — "Максим Гримач"

2.    Верлібром написано твір [Б] В. Герасим 'юка «Жива ватра».

3.    Добу Руїни в Україні, коли козацька старшина, нехтуючи інтересами держави, намагалася поділити владу, описано у творі (В)«Конотопська відьма».

4.    До одного літературного роду належать твори [Г] «Чорна рада», «Тигролови».

5.    За жанром пригодницьким романом є (Г) «Тигролови».

6.    «Веснівка» належать перу (Г) М. Шашкевича.

7.    Письменником-емігрантом с (Б) Іван Багряний.

8.    Слова Т. Шевченка: «...Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою...» — адресовані (Б) долі.

9.    «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно... І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська...» — так у романі «Чорна рада» описано (В) Брюховецького.

10.    Події в оповіданні "Максим Гримач" відбуваються (Г) «колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща Московщина».

11.    «Енеїда» за жанром — (В) бурслескно-травестійна поема.

12.    Основоположником нової української літератури вважають [А] Тараса Шевченка.

13.    Наум Дрот (повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся») не хотів віддати свою дочку за Василя, бо (В) на хлопця чекала солдатчина.

14.    У поемі-містерії - «великий льох» Тарас Шевченко порушує проблеми, які призвели до втрати українцями національної свідомості.

15.    Пантелеймон Куліш є [Г] автором першого історичного роману в українській літературі

16.    В оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» порушено проблему [А] стосунків батьків та дітей.

17.    Установіть відповідність тем творів Т. Шевченка з назвами творів

1-В    призначення поетичного слова як вмістилища національної пам’яті — «До Основ'яненка»

2-А    зображення хресного шляху вигнаної з дому дівчини — «Катерина»

3-Д    зображення національно-визвольного руху України (Коліївщини) та його героїв — «Гайдамаки»

4-Б    показ загарбницької політики російського самодержавства та страждань поневолених народів — «Кавказ»
18.    Установіть відповідність висловлювань героїв роману П. Куліша «Чорна рада» з іменами персонажів, яких вони стосуються

1-А    «А що нам... до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити або ні в чому хороше походити?» — Черевань

2-Б    «Ні, чужою смертю я волі купувати не хочу!» — Сомко

3-В    «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного» — Тур

4-Г    «Нема вже тепер ні в міщанина, ні в мужика се мос, а се твоє: все стало обіде» — Брюховецький

19.    Установіть відповідність епізодів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» з елементами сюжету, якими вони с

1-Г    відмова Наталки стати дружиною возного — кульмінація

2-Д    Макогоненко допомагає возному, а Микола — Петрові — розвиток дії

3-A    зустріч Наталки з возним, його залицяння до неї — зав’язка

4-Б    возний підмовляється від наміру одружитися з Наталкою — розв’язка

20.    Установіть відповідність художніх засобів (цитати з «Енеїди») з їх назвами

1-Д    «і за гріхи їм носа втруть» — метафора

2-А    «заліг, як в грубі пес» — порівняння

3-В    «із неба злізла ніч» — уособлення

4-Г    "бурлаки сі моторні, ...швидкі, проворні" — епітет

21.    Поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму, пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення твору тощо є характерними рисами літературного напряму бороко

22.    Зразком історичного роману-хроніки є «Чорна рада».

23.    Віршовий розмір та вид римувань

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

чотиристопний дактиль, паралельне римування.

24.    Слова «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» були життєвим девізом Григорія Многогрішного з «Тигроловів»

25.    Яка роль пісень у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»?

Знаменита п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» з'явилась у гой період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів.
Проте роль пісні у п’єсі «Наталка Полтавка» значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні Наталки («Віють вітри, віють буйні», «Видно шляхи полтавськії...», «Ой мати, мати!..», «Чого ж вода каламутна...», «Ой я дівчина Полтавка...») увиразнюють її образ, розкриваючи щоразу якусь нову рису її натури. Уже із самих пісень можна зрозуміти, що Наталка — дівчина шляхетної вдачі, роботяща й розумна, яка щиро кохає свого Петра і тужить за ним.

Важливою є роль пісні також у характеристиці Петра. Пісня «Сонце низенько...», з якою він уперше з’являється на сцені, розповідає про його вірне кохання до Наталки, їхнє щасливе минуле. У наступних піснях («У сусіда хата біла...», «Та йшов козак з Дону») парубок нарікає на долю, що принесла йому стільки страждань. Смуток, який звучить у цих рядках, викликаний тим, що Петро боїться втратити Наталку: юнак дізнався, що її збираються видавати заміж за іншого. Пісні Петра також яскраво демонструють м’якість його вдачі: він воліє нарікати на лиху долю, аніж боротися за своє щастя.

Зовсім іншим постає з пісень образ парубка Миколи. Хоч і до нього доля не була дуже прихильною, і його, як Петра скривдила сирітством, проте завзята козацька вдача велить йому швидше сміятися зі своїх негараздів, аніж плакати над ними. У піснях Микола виявляє міцність духу, життєрадісність, почуття гумору («Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві...», «Вітер віє горою...», «Ворскло річка...»).’

Характеризують пісні і сільську «владу» - виборного та возного. Наприклад, возний, що женихається до Наталки, а згодом сватає її, від самого початку постає як такий собі підпанок. Цей псевдовчений має на селі славу освіченого, напевно через те що пересипає свою мову канцеляризмами. У першій же пісні («Ой юних літ не знал я любові...») він доволі кумедно освідчується Наталці в коханні.

Важливою для сприймання образу возного є інша його пісня, «Всякому городу прав і права...» (переробка відомого вірша Сковороди), у якій він виявляє свій світогляд чиновника-здирника.

Інший характер мають пісні виборного. Перша пісня, з якою він з'являється на сцені («Дід рудий, баба руда...»), не пов'язана ані з сюжетом, ані з якимись внутрішніми переживаннями чи міркуваннями виборного. Він сам якнайкраще каже про це: «се не пісня, а нісенітниця; я співаю іноді, що в голову лізе». Проте ця пісня виявляє простоту його натури та почуття гумору. Близька до неї й інша пісня виборного — «Ой під вишнею...», проте в ній є особливий погляд на шлюб. Виборний, хоч і належить до «верхівки», але своєї належності до простого люду не зрікається і багато в чому сповідує його погляди.


Пісня у творі не тільки характеризує героїв, але й підкреслює їхні настрої, виділяє важливі моменти в розвитку дії. Наприклад, після розмови Наталки, просватаної возним, і Петра, який щойно повернувся з мандрів, звучить їхній дует, який в емоційній формі відтворює зміст попередньої розмови («Підеш, Петре, до тієї, яку тепер любиш...»). Або в яві третій першої дії возний та виборний співають дуетом («Ой доля людськая — доля єсть сліпая...»). Безпосередньо цей дует не пов'язаний із сюжетом, але за настроєм він є своєрідним продовженням їхньої попередньої розмови і вдало її підсумовує.