Варіант 6
- Деталі
- Категорія: Відповіді до підсумкових контрольних робіт з української літератури ДПА-2015
- Останнє оновлення: 20 квітня 2015
- Автор: Super User
1. Правильно утворено пару «персонаж — назва твору» в рядку [А] Катря — "Максим Гримач"
2. Верлібром написано твір [Б] В. Герасим 'юка «Жива ватра».
3. Добу Руїни в Україні, коли козацька старшина, нехтуючи інтересами держави, намагалася поділити владу, описано у творі (В)«Конотопська відьма».
4. До одного літературного роду належать твори [Г] «Чорна рада», «Тигролови».
5. За жанром пригодницьким романом є (Г) «Тигролови».
6. «Веснівка» належать перу (Г) М. Шашкевича.
7. Письменником-емігрантом с (Б) Іван Багряний.
8. Слова Т. Шевченка: «...Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою...» — адресовані (Б) долі.
9. «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно... І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська...» — так у романі «Чорна рада» описано (В) Брюховецького.
10. Події в оповіданні "Максим Гримач" відбуваються (Г) «колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща Московщина».
11. «Енеїда» за жанром — (В) бурслескно-травестійна поема.
12. Основоположником нової української літератури вважають [А] Тараса Шевченка.
13. Наум Дрот (повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся») не хотів віддати свою дочку за Василя, бо (В) на хлопця чекала солдатчина.
14. У поемі-містерії - «великий льох» Тарас Шевченко порушує проблеми, які призвели до втрати українцями національної свідомості.
15. Пантелеймон Куліш є [Г] автором першого історичного роману в українській літературі
16. В оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» порушено проблему [А] стосунків батьків та дітей.
17. Установіть відповідність тем творів Т. Шевченка з назвами творів
1-В призначення поетичного слова як вмістилища національної пам’яті — «До Основ'яненка»
2-А зображення хресного шляху вигнаної з дому дівчини — «Катерина»
3-Д зображення національно-визвольного руху України (Коліївщини) та його героїв — «Гайдамаки»
4-Б показ загарбницької політики російського самодержавства та страждань поневолених народів — «Кавказ»
18. Установіть відповідність висловлювань героїв роману П. Куліша «Чорна рада» з іменами персонажів, яких вони стосуються
1-А «А що нам... до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити або ні в чому хороше походити?» — Черевань
2-Б «Ні, чужою смертю я волі купувати не хочу!» — Сомко
3-В «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного» — Тур
4-Г «Нема вже тепер ні в міщанина, ні в мужика се мос, а се твоє: все стало обіде» — Брюховецький
19. Установіть відповідність епізодів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» з елементами сюжету, якими вони с
1-Г відмова Наталки стати дружиною возного — кульмінація
2-Д Макогоненко допомагає возному, а Микола — Петрові — розвиток дії
3-A зустріч Наталки з возним, його залицяння до неї — зав’язка
4-Б возний підмовляється від наміру одружитися з Наталкою — розв’язка
20. Установіть відповідність художніх засобів (цитати з «Енеїди») з їх назвами
1-Д «і за гріхи їм носа втруть» — метафора
2-А «заліг, як в грубі пес» — порівняння
3-В «із неба злізла ніч» — уособлення
4-Г "бурлаки сі моторні, ...швидкі, проворні" — епітет
21. Поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму, пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення твору тощо є характерними рисами літературного напряму бороко
22. Зразком історичного роману-хроніки є «Чорна рада».
23. Віршовий розмір та вид римувань
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
чотиристопний дактиль, паралельне римування.
24. Слова «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» були життєвим девізом Григорія Многогрішного з «Тигроловів»
25. Яка роль пісень у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»?
Знаменита п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» з'явилась у гой період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів.
Проте роль пісні у п’єсі «Наталка Полтавка» значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні Наталки («Віють вітри, віють буйні», «Видно шляхи полтавськії...», «Ой мати, мати!..», «Чого ж вода каламутна...», «Ой я дівчина Полтавка...») увиразнюють її образ, розкриваючи щоразу якусь нову рису її натури. Уже із самих пісень можна зрозуміти, що Наталка — дівчина шляхетної вдачі, роботяща й розумна, яка щиро кохає свого Петра і тужить за ним.
Важливою є роль пісні також у характеристиці Петра. Пісня «Сонце низенько...», з якою він уперше з’являється на сцені, розповідає про його вірне кохання до Наталки, їхнє щасливе минуле. У наступних піснях («У сусіда хата біла...», «Та йшов козак з Дону») парубок нарікає на долю, що принесла йому стільки страждань. Смуток, який звучить у цих рядках, викликаний тим, що Петро боїться втратити Наталку: юнак дізнався, що її збираються видавати заміж за іншого. Пісні Петра також яскраво демонструють м’якість його вдачі: він воліє нарікати на лиху долю, аніж боротися за своє щастя.
Зовсім іншим постає з пісень образ парубка Миколи. Хоч і до нього доля не була дуже прихильною, і його, як Петра скривдила сирітством, проте завзята козацька вдача велить йому швидше сміятися зі своїх негараздів, аніж плакати над ними. У піснях Микола виявляє міцність духу, життєрадісність, почуття гумору («Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві...», «Вітер віє горою...», «Ворскло річка...»).’
Характеризують пісні і сільську «владу» - виборного та возного. Наприклад, возний, що женихається до Наталки, а згодом сватає її, від самого початку постає як такий собі підпанок. Цей псевдовчений має на селі славу освіченого, напевно через те що пересипає свою мову канцеляризмами. У першій же пісні («Ой юних літ не знал я любові...») він доволі кумедно освідчується Наталці в коханні.
Важливою для сприймання образу возного є інша його пісня, «Всякому городу прав і права...» (переробка відомого вірша Сковороди), у якій він виявляє свій світогляд чиновника-здирника.
Інший характер мають пісні виборного. Перша пісня, з якою він з'являється на сцені («Дід рудий, баба руда...»), не пов'язана ані з сюжетом, ані з якимись внутрішніми переживаннями чи міркуваннями виборного. Він сам якнайкраще каже про це: «се не пісня, а нісенітниця; я співаю іноді, що в голову лізе». Проте ця пісня виявляє простоту його натури та почуття гумору. Близька до неї й інша пісня виборного — «Ой під вишнею...», проте в ній є особливий погляд на шлюб. Виборний, хоч і належить до «верхівки», але своєї належності до простого люду не зрікається і багато в чому сповідує його погляди.
Пісня у творі не тільки характеризує героїв, але й підкреслює їхні настрої, виділяє важливі моменти в розвитку дії. Наприклад, після розмови Наталки, просватаної возним, і Петра, який щойно повернувся з мандрів, звучить їхній дует, який в емоційній формі відтворює зміст попередньої розмови («Підеш, Петре, до тієї, яку тепер любиш...»). Або в яві третій першої дії возний та виборний співають дуетом («Ой доля людськая — доля єсть сліпая...»). Безпосередньо цей дует не пов'язаний із сюжетом, але за настроєм він є своєрідним продовженням їхньої попередньої розмови і вдало її підсумовує.