ПІП І ЦИГАН

Був у одному селі піп, а в сусідстві з ним жив циган. Коли надійшла пора косити сіно, піп позвав цигана. Домовилися так. Ци­ган буде косити цілий день і за це матиме плат­ню — одну торбину куку­рудзи.

Почав циган косити. Косив цілий день, а ко­ли сонце заходило, став говорити попові про роз­рахунок за роботу. Піп йому і каже:

 — Дивися! Ще день не минув, бо сонце хоч і за­ходить, але його брат —місяць — світить. 

А це місяць уже зі­йшов був. Бачить циган, що нічого не вдієш, і вирішив косити далі. Косив цілу ніч, аж поки місяць не зайшов. Тоді піп позвав цигана, щоб дати йому платню. Прийшов циган із торбиною та взяв із собою ще й мі­шок. Прорвав у торбині дно і наставив діркою над міш­ком. Сипле піп у торбину кукурудзу, а вона через дірку у мішок висипається. Помітив це піп і став на цигана кричати. А циган і каже:

 — Коли в сонця з’явився брат, що світив мені цілу ніч, я мовчав. А тепер, коли я взяв торбиного брата, тобто мішок, то і ви не кричіть. Треба шанувати ро­дичів.

Так циган перемудрив зажерливого попа.