Як люди зробили перше тісто
- Деталі
- Категорія: Міфи і легенди українців
- Останнє оновлення: 11 червня 2014
- Автор: admin
Уже давно це було. Людина споживала тверде зерно пшениці, аж щелепи боліли. Одного разу вона побачила на березі річки плоский камінь, присіла перед ним навпочіпки, насипала на камінь жменю зерна і спробувала другим, меншим, каменем розтерти, розбити зерно. Зерно перетворилося на жовтаво-бліде, змішане з кам’яним пилом борошно. Пил огидно хрумтів на зубах. Людина зрозуміла, що краще не лупити по зерні щосили, а повільно, помалу зерно розтирати. Летіло за вітром жорстке лушпиння, розсипалося навколо каменя. Дихав вітерець, курив білим пухким пилом, на який розтиралося зерно. Людина прямо з каменя почала злизувати їстівний порошок. Розтирала зерно ще і ще, змітала борошно в долоню, висипала його з долоні в рот. Жувати тепер було набагато легше. А води можна було напитися з річки, що мурмотіла-хлюпала поблизу...
Через багато-багато часу людина помітила, що камінь на якому вона завжди розтирала своє зерно, змінився. На камені утворилася заглибина, у якій після дощу збиралася вода. Одного разу, насипавши в заглибину зерна, розтерши і розмішавши його з водою, людина вперше одержала тісто. Воно було шорстке, з висівками і остюками. Але то було перше тісто у світі!
Якось восени, коли не було на небі сонця, людина підсушила своє тісто на вогні. Тісто почорніло. Але всередині, гаряче, виявилося дуже смачним. І тоді розум підказав людині, що краще пекти свої коржі не у в’юнкому полум’ї, а спершу нагріти у вогні камінь, а вже потім покласти на нього коржа з тіста. Коржик, спечений на гарячому камені, - ото й був перший печений хліб на світі.
Відтоді й пішов хліб по землі.
О. Кравець