Чопу козулі плямисті
- Деталі
- Категорія: Міфи і легенди українців
- Останнє оновлення: 11 червня 2014
- Автор: admin
Відбилося маленьке дитинча козулі, бігало по лісі, заблудилося. Стомились його кволі ніжки, зголодніло. Прилягло під кущем, та, перелякане криком сови, знову побігло на пошуки своєї мами. Та й прибилося аж до лісничої сторожки. А на цей час лісничиха молоко видоїла від корови та й поставила на призьбі. Не могло зголодніле козенятко піти звідсіля і не покуштувати того молока, бо воно йому так нагадувало запах рідної неньки. Тільки-но воно потягнулося мордочкою до горнятка, як посудина перекинулась. І розлилося дрібненькими бризками молоко на його спинку.
Побігло козеня з переляку назад до лісу. Тут його зустріла мати, та не впізнала свого козеняти. Хотіла злизати ті білі плями, та не змогла вже нічого зробити, так міцно вп’ялися вони йому в шерсть. Так і залишилися козулі на все життя плямисті.