Чому в зайця куций хвіст
- Деталі
- Категорія: Міфи і легенди українців
- Останнє оновлення: 11 червня 2014
- Автор: admin
Жив собі заєць як заєць. Плигав, стрибав, капусту на городі цупив.
Взагалі жив собі й вусом не вів. Та ось трапилася біда. Зайцеві вуха посварилися з його ж таки очима. Кажуть вуха:
- Ми все чуємо. Чи гілка або сучок десь тріснуть - ми вже на сполох б’ємо. Мерщій, мерщій! Небезпека! Втікати треба! Якби не ми - зайцеві згуба!
Очі заперечують:
- А куди бігти - чи знаєте? Коли б ми не дивилися як слід, загинув би заєць. Ми все бачимо, від нас ніхто не сховається. Десь там щось ворухнеться
- ми вже помітили. Це без нас - біда.
- Ах як! - заволали вуха. - Тож ми не будемо прислуховуватися-дослухатися. Набридло!
Лягли вуха в зайця на голові, не ворухнуться навіть.
- Ось тобі маєш! - розгнівалися очі. - А нам за все відповідати? Навіщо ж нам вдивлятися-вглядатися? Чим ми гірші за вуха?
Сховалися очі за повіки. Нема їм діла ні до чого.
Сидить заєць під кущем та розмірковує: хто ж правий - очі чи вуха?
А тим часом прийшов до лісу мисливець із собакою. Собака побачив зайця, підкрався до нього та як схопить зубами за його хвіст. Рвонувся заєць, а хвіст лишився у собаки.
З тих пір бігає заєць з куцим хвостиком. Вуха в нього завжди насторожі стирчать, а очі навіть уві сні розплющені.