Чому липень липнем назвали
- Деталі
- Категорія: Міфи і легенди українців
- Останнє оновлення: 11 червня 2014
- Автор: admin
Було тихо й спекотно. Над водою бабки літали, на кущах ягоди червоніли, понад квітами бджоли гули, сік-нектар збирали. Усе було так, як повинно бути в місяці липні.
От тільки сам липень був чимось незадоволений. Сонце яскраве - преяскраве, небо чисте, безхмарне, а липень хмурився.
- І чого мене так назвали? - думав він. — Незрозуміло. Усі брати-місяці правильно звуться. Січень — снігом січе, травень - трави жене, жовтень - листя фарбує. Чому ж мене липнем назвали? Може, спитати кого-небудь?
Побачив пташку й питає:
- Скажи, будь ласка, як тебе звуть-величають?
Нічого не відповіла пташка, за мухою погналася, кинулась праворуч, кинулась ліворуч, клацнула дзьобом - і немає мухи.
- Мухоловка, - здогадався липень.
Бачить, у лісі, біля берези, гриб росте, ніжка струнка, шапинка темно-брунатна.
“Цікаво, - думає липень, - може, його теж неправильно назвали, дай-но спитаю”.
Нічого не відповів гриб, під березою сховався.
- Підберезник, - здогадався липень.
Дивиться він: у тому ж лісі, на низеньких кущиках, ягоди чорніють. Не питаючи, відразу втямив - чорниця визріває.
- Усіх, усіх як треба звуть, - зітхає липень, - тільки чому мене липнем назвали?
- Липнеш до всіх, от і назвали, - пробурчав старезний пеньок, що куняв собі на осонні.
- Он воно що, - обурився липень, - липну до всіх... - І стало йому гірко, тяжко від такої несправедливості. Зітхнув бідолаха. А навкруги так гарно, сонце яскраве, повітря духмяне, чи то медом пахне, чи то липа цвіте...
- Липа цвіте? Так, справді липа цвіте... От воно що, - зрадів липень, - тому мене липнем назвали, що в цей час липа цвіте.
Над водою бабки літали, на кущах ягоди дозрівали, понад квітами бджоли гули, а на узліссі липа цвіла. Усе було так, як і повинно бути в місяці липні.