Я - громадянин України
- Деталі
- Категорія: Твори
- Останнє оновлення: 10 червня 2014
- Автор: admin
- Що в душі моїй?
- Без історії не було б сьогодення.
- Честь - перш за все.
- Гордість України.
- «В гостях добре, а вдома краще».
Не буває в нашому світі одноманітності. Немає однакових людей, тварин, рослин і бути не може. Також немислимо уявити собі схожих один на одного народів, у кожного з яких є своя земля - єдина і нероздільна. Своєю батьківщиною я вважаю Україну - країну з найбільшим минулим і перспективним майбутнім, з неповторними звичаями, які поважає не тільки мій рід, але й інші національності. Я - українка не тільки через те, що народилася тут, але й тому, що відчуваю її в своїй душі.
Я впевнена в тому, що будь-який громадянин зобов'язаний знати історію своєї держави. І вона проявляється не в сухих знаннях фактів і дат, а в усвідомленні того, через що пройшли наші праотці, які традиції хотіли зберегти. У моїй пам'яті завжди спливає образ Тараса Шевченка, козаків, Бандери, хлопців з майдану, всіх тих в нашій історії, що боролися за незалежність своєї держави.
Незважаючи на тривалі криваві війни, напад татаро-монголів, французів, фашистів, комуністів, сепаратистів, рашистів, що приносили з собою смерть і розруху, ніщо не зломило міцний дух українського народу. Він завжди відстоював свою честь з гідністю і мужністю.
Мене переповнює гордість за високий ступінь культури своєї нації, її освіченість. Адже Україна подарувала світу стільки відомих персон - письменників, поетів, художників, учених.
Українці гостинні, не бояться важкої роботи, дуже щедрі й добрі. А ще у них, як і в мені, не дрімає почуття патріотизму, дивлячись на безмежні горизонти рідної землі і різноманітність її природи. Я хочу побувати на інших континентах, поїхати в Австрію і Великобританію, побачити Мексику і Нову Зеландію. Коли-небудь я почну подорожувати, буду захоплюватися побаченим в інших краях. Але я ніколи не покину батьківщину, всім серцем і думками залишуся в Україні. Адже ця держава - мій дім.