Breadcrumbs

Ви тут: Home Статті Література давньої доби

Література давньої доби

Початки літературної праці

Розвиток письменства в Україні розпочався з приходом християнства. З християнством прийшли в Україну книжки, прийшло письмо. Книжки, що приходили безпосередньо з Греції, були на грецькій мові, і їх треба було перекладати. Рукописи, що приходили з Болгарії чи Моравії, були писані староболгарською мовою, і їх вистачало переписати, бо мова була слов’янська, українцям зрозуміла. Св. Кирило і Мефодій староболгарську мову ввели в літературне життя.

Староболгарська мова, звана також церковнослов’янською, як зрозуміла українцям, стала в Україні мовою церкви, літератури й науки, подібно як у Західній Європі латинська мова.

Як літературна мова, вона задержалася в Україні з більшими або меншими примішками живої української мови аж до кінця XVIII століття. Тільки з кінцем XVIII століття, з появою «Енеїди» І. Котляревського жива українська мова зайняла її місце.

Початки літературної праці в Україні вийшли від переписування і перекладання книжок. В Україні постала багата література перекладів. Можна в ній визначити такі роди:

Книги Святого Письма, твори отців Церкви, збірники, твори наукового змісту, апокрифи й повісті.

Книги Святого Письма: Євангелії, Апостоли і Псалтирі. Найдавнішою Євангелією на українській землі була Остромирова Євангелія, зладжена в роках 1056 і 1057 в Києві.

Писання отців Церкви: Найбільшою популярністю були писання Івана Золотоустого (Хризостона).

Збірники: Життєписи святих, «Прологи» — короткі життєписи святих, призначені на кожний день у році.

«Мінеї» — збірники життєписів святих, розкладені по місяцях. «Патерики» — збірники життєписів святих якоїсь одної країни. Більше світський характер мали два Збірники кн. Святослава і збірки «золотих думок», різних сентенцій, зачерпнених із різних джерел, що звалися «Бджоли» (Пчели).

Апокрифи: Перекази й оповідання на біблійні теми ширилися там, де приймалася християнська віра. Так постали різні перекази про створення світу, ангелів, про Адама і Єву і їхній гріх, про різні постаті, про загробне життя.

Повісті: Перекладені повісті, яких джерелом були часто різні арабські й індійські перекази. «Повість про Варлама і Йоасафа», християнізована перебірка життєпису царевича Сідарти, здобула широку популярність. Багато фантастичного елементу мали повісті «Александрія» і «Індійське царство». Відома була ще в Україні повість «Троянська війна».

Крім цього, під впливом перекладів почали й українці писати свої власні, оригінальні твори, якими поклали основу для дальшого розвитку.

Наша абетка називається «кирилиця», названа на пошану св. Кирила, апостола слов’ян IX століття.

Джерело: Історія української літератури. Володимир Радзикевич

Шкільна Рада — Нью Йорк, 1967, с.27