ЗАПОВІТ
- Деталі
- Категорія: Шевченко Тарас
- Останнє оновлення: 15 лютого 2013
Формат: txt
Бойова програма поета-демократа знайшла своє яскраве вираження у вірші “Заповіт”. Висловлюючи свою нерозривну єдність з рідним краєм, з його “ланами широкополими”, з “ревучим” Дніпром і мальовничими прибережними кручами, поет глибоко вболіває за долю свого народу, вказує йому шлях у боротьбі за національне визволення:
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
ЗАПОВІТ
(В автографі Шевченка заголовка нема)
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того —
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
25 грудня 1845 в Переяславі