Кавказ
- Деталі
- Категорія: Шевченко Тарас
- Останнє оновлення: 09 січня 2014
Формат: txt
Розвінчання загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань підневільних ним народів складають тему поеми Т. Шевченка “Кавказ”. За жанром це — сатиричний твір з елементами лірики та героїки. У невеликій за розміром поемі (178 рядків) автор зміг показати гігантську панораму Росії як тюрми народів. Цього він домагається завдяки лаконізмові й афористичності висловів, наприклад: Борітеся — поборете!; Не вмирає душа наша, не вмирає воля; Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить; Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує! Головна частина поеми — це монолог російського колонізатора, який підступно закликає горців до “дружби”, з гордістю повторюючи: “До нас в науку! ми навчим...”, “Усе добро ... у нас!”. Шевченка глибоко обурює у цьому самовикривальному монолозі лицемірне блюзнірство “Господом проклятих”, які, виступаючи від імені “настоящих християн”, знущаються над народом: Ви любите на братові Шкуру, а не душу!
З розпачем автор запитує самого Сина Божого, за кого він розіп’явся.
Символом поневоленого народу, що пробуджується до боротьби, вдалою художньою знахідкою письменника є образ Прометея.
[8]
У поемі «Кавказ» поет поєднав викривальну сатиру на самодержавство з теплим ліричним почуттям - співчуттям до гноблених народів. Багато яскравих рядки з цієї поеми, як, наприклад, «Борітеся - поборете ...», стали крилатими. Твір було присвячено загиблому на Кавказі другу поета Якову де Бальмену. Взагалі ж Шевченко завжди цікавився життям волелюбних горців, їх долею і щиро захоплювався їх силою духу. Принципово засуджуючи саму ідею загарбницьких воєн, Шевченко у своїй поемі проголосив ідею торжества свободи над насильством. У поемі «Кавказ» ми зустрічаємося з Прометеєм - символом незламного духу волелюбних народів. Поет змушує нас замислитися над тим, чому в абсолютно безглуздих війнах гине величезна кількість людей? Чому в славу «царя-батюшки» повинні проливатися моря сліз і крові? Чому, зрештою, всі змушені мовчати, ніби справедливості в цьому світі просто не існує?