Наші дні молоді
- Деталі
- Категорія: Смолій Іван
- Останнє оновлення: 04 лютого 2013
- Автор: Super User
Наші дні молоді, як колосся, шумлять,
Сонця ласку спивають з блакиті,
І на крилах вітрів аж за обрій летять,
Щоб хмарину рожеву вловити.
Наші дні молоді сплелись міцно у круг,
Зазубились, як ланка за лату,
І постав з них нараз нерозривний ланцюг
Гусениці боевого танку.
А відвічна туга, наче панцир твердий,
Влила в серце гарячої віри
І здвигнула вперед днів юнацьких ряди
На походи безумні та смілі.
Мчать безстрашні в пробій. Гей, на штурм барикад!
Не спинити вже наших ударів!
Сталь дзвенить, сталь дуднить, як гнівний водопад,
Світ потонув у морі пожарів.
Вже далеко позад маловіри і страх.
Не підходьте, — ви спогад лиш прикрий!
Не топчіть по шляху де ішов гордий змах,
Ви глядіти й сміятись лиш звикли.
Наші ж дні молоді у рядах перших стеж,
Без зневіри й рабської покори,
Застромляють онде, на вершках гордих веж
Чужих замків вже наші прапори!