Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Гулак-Артемовський

Гулак-Артемовський

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 року в містечку Городищі на Київщині (тепер Черкаська область) в сім’ї священика. Спочатку він учився дома, а потім у Київській академії, яка давала середню й вищу освіту. Але через різні обставини її не закінчив. Деякий час учителював у приватних школах та в багатих поміщицьких сім’ях. У 1817 роді вступив до Харківського університету на словесний відділ. Ще до цього він добре вивчив польську і французьку мови і вже з другого року перебування. в університеті викладав у ньому польську мову, а в дівочому інституті — французьку. Трохи пізніше він викладав у цьому ж університеті історію, географію, статистику.

У 1821 році Гулак-Артемовський закінчив університет і згодом став професором, а потім і ректором Харківського університету. У 1849 році Артемовський залишив університет й жив на пенсії в Харкові до самої смерті.

Помер письменник 13 жовтня 1865 року.

У м. Городищі створено меморіальний музей Гулака-Артемовського.

Літературна спадщина Гулака-Артемовського порівнюю невелика, але досить різноманітна, хоч не все в ній в однаковій мірі цінне. Він писав байки, балади, складав пісні та інші ліричні твори, перекладав і переробляв художні твори світової літератури, виступав з критичними статтями.

Та найбільше вславився Гулак-Артемовський своїми байками. Він перший створив зразки української байки в новій українській літературі. Найкращим твором у спадщині Артемовського є байка «Пан та Собака».

Другим визначним твором Гулака-Артемовського є його балада "Рибалка", перша балада в новій українській літературі.

 

Серед тих, хто після І. Котляревського стверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить П. Гулаку-Артемовському. Літературною діяльністю він почав займатися ще під час навчання в Київській академії, і тоді він писав російською мовою. Крім цього, в ті роки П. Гулак-Артемовський зробив кілька вільних перекладів з французької мови.

У 1817 році письменник переїхав до Харкова. Ця талановита людина був вільним слухачем словесного факультету Харківського університету і одночасно викладав французьку мову в інституті шляхетних дівчат і польську мову в університеті. Через два роки Гулак-Артемовський склав випускні іспити за факультетський курс та іспити на отримання звання магістра. З часом письменник став професором, тричі обирався деканом факультету, потім протягом майже дев'яти років був ректором Харківського університету.

Саме в Харкові П. Гулак-Артемовський вперше став писати по-українськи. Перші його твори «Пан та Собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» знайшли відгук як у простих читачів, так і у представників літературних кіл. На жаль, успішно розпочата творча кар'єра швидко закінчилася - занурившись в адміністративну роботу, Гулак-Артемовський закинув літературу.

Серед творів П. Гулака-Артемовського чимало романтичних балад (він першим в українській літературі звернувся до цього жанру), віршованих та прозових послань, перекладів і віршів побутового характеру. Але, безумовно, найцінніша частина його літературної спадщини - це байки. Крім цього, П. Гулаком-Артемівським були створені балади «Твардовський» і «Рибалка». Як і Котляревський, він писав свої твори живою народною мовою, збагативши українську літературу новими поетичними жанрами, народними прислів'ями.